У Нових Санжарах на Полтавщині демонтували пам’ятник 1-му секретарю Білгородського обкому компартії
З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та громадської ініціативи «Декомунізація. Україна» та згідно з рішенням виконавчого комітету селищного комітету за №337 у селищі Нові Санжари на Полтавщині демонтували пам’ятник комуністу Олександру Коваленку.
На сесіях Новосанжарської та Нехворощанської рад Полтавського району місцеві депутати ухвалили усунути незаконний об’єкт з публічного простору і передати на баланс краєзнавчого музею, що розташовується у приміщенні Андріївського сільського клубу Нехворощанської сільської ради. «Всі клопоти і витрати з демонтажу та перевезення бюсту взяли на себе керівники Нехворощанської сільської ради та новосанжарські сільгоспвиробники Василь Малимон і Євген Гудим, які надали підйомно-транспортну техніку», — повідомляється на офіційній ФБ-сторінці Нехворощанської громади.
«Полтавський офіс УІНП надав відділу культури виконкому Новосанжарської селищної ради усі необхідні консультації та пропозиції до пояснювальної записки проєкту рішення про демонтаж. Адже пам’ятник Олександру Коваленку був символікою комуністичного тоталітарного режиму та підлягав обов’язковому демонтажу, оскільки звеличував особу, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та у вищих органах влади та управління СРСР, РРФСР і УРСР», — сповістив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
«Доки бійці „Російського добровольчого корпусу“ та легіону „Свобода росії“ проводять військову операцію зі звільнення території Білгородської області Російської імперії від злочинного режиму диктатора путіна депутати Новосанжарської селищної ради очистили публічний простір громади від погруддя 1-го секретаря Білгородського обкому комуністичної партії СРСР. Цей російсько-комуністичний маркер у Нових Санжарах з’явився у часи СССР, правонаступникром якого є сучасна путінська росія. Зокрема, погруддя встановили на виконання Постанови Президії Верховної Ради СРСР №4894-ІХ від 17 грудня 1976 р. Дякую Новосанжарському селищному голові Генадію Супруну та депутатам громади за належне виконання Закону „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки“. Згідно з пп. „ґ“ та „д“ п. 4 частини першої ст. 1 цього закону до символіки комуністичних злочинців віднесено пам’ятники, присвячені особам, які обіймали керівні посади у органах комуністичної партії», — прокоментував подію ініціатор демонтажу Олег Пустовгар.
Довідково: Олександр Власович Коваленко — радянський комуністичний діяч, 1-й секретар Бєлгородського (1960-1964) і Оренбургського (1964-1980) обласних комітетів комуністичної партії Радянського союзу. Голова Державного комітету СРСР з матеріальних резервів (1980-1986). Член ЦК КПРС у 1961-1986 рр. Член Президії Верховної Ради РРФСР. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11 скликань (1962-1986) від Оренбурзької області. Член Всеросійської комуністичної партії (більшовиків) з 1931 року. У п’ятнадцятирічному віці вступив до комсомолу. У 1932-1934 роках був секретарем бюро комсомолу російського крейсера «Червоний Кавказ». У 1939 році був обраний головою виконавчого комітету Ново-Водолазької районної ради, а у 1941 році — 1-м секретарем Ново-Водолазького районного комітету КП (б)У Харківської області. У 1943-1944 р. — 1-й секретар Ново-Водолазького районного комітету КП (б)У Харківської області. У 1944-1952 р.— 1-й секретар Вовчанського районного комітету КП (б)У Харківської області. У 1952-1954 р.— 1-й секретар Чугуївського районного комітету КПУ Харківської області. У 1954 році був направлений на роботу в новоутворену в РРФСР Бєлгородську область. У 1954-1955 р. — завідувач сільськогосподарського відділу Бєлгородського обласного комітету КПРС. У 1955-1956 р. — 1-й заступник голови виконавчого комітету Бєлгородської обласної ради депутатів трудящих. У 1956-1957 роках навчався на Курсах перепідготовки керівних партійних і радянських кадрів при ЦК КПРС. 14 грудня 1960 — січень 1963 р. — 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС. У січні 1963 — 7 травня 1964 р. — 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС. 28 квітня — 23 грудня 1964 р. — 1-й секретар Оренбурзького сільського обласного комітету КПРС. У грудні 1980 — квітні 1986 року — голова Державного комітету СРСР з матеріальних резервів. Помер 1987 року в Москві. Похований на Новодівичовому цвинтарі столиці держави-окупанта.
Полтавський офіс УІНП
