Чому в Полтаві має бути вулиця імені Миколи Плав’юка
Серед численних напрацювань робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади є і важлива справа щодо увічнення пам’яті видатного борця за Незалежність у ХХ столітті Миколи Плав’юка. Зокрема, авторка цього допису запропонувала назвати вулицю на його честь, адже досі Микола Плав’юк у Полтаві ніяк не пошанований.
Микола Плав’юк (1927, Станіславщина, Польща — 2012, Канада) — український політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі (1989-1992), п’ятий Голова ОУН (1979-2012), видатний публіцист, співорганізатор і один із президентів Світового Конгресі вільних українців (СКВУ).
З 1941 року в лавах ОУН боровся проти окупантів України.
З 1944 — на еміграції.
Економічну освіту отримав у Німеччині (університет Людвіга — Максіміліана, Мюнхен) та в Канаді (університет Конкордія, Монреаль).
Активний діяч української діаспори в Канаді — сприяв згуртуванню українців на чужині через створення громадських організацій, українських недільних шкіл, культурних товариств, видання українських газет і книг. Працював для збереження українцями-емігрантами своєї національної ідентичності.
Перед політичними колами і урядами країн світу репрезентував нескорену Україну, яка продовжувала боротьбу за своє визволення від російсько-більшовицької окупації. Як Голова Українського Національного Об’єднання Канади (з 1959 року), об’єднання Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій (з 1964 року), Президент СКВУ (з 1978 року), Голова ОУН (з 1979 року), Президент УНР в екзилі (з 1989 року) постійно намагався тримати «українське питання» у фокусі світової політики.
Щиро вітав відновлення української державності — референдум 1991 року. 24 серпня 1992 року за рішенням Надзвичайної сесії Української Народної Ради (від 15.03.92 року) урочисто передав Президентські Відзнаки, печатки і прапор УНР першому всенародно обраному Президенту України Леоніду Кравчуку. Таким чином, Незалежна Україна є прямою правонаступницею Української Народної Республіки.
1993 року Миколі Плав’юку надано українське громадянство. За великі заслуги у боротьбі за українську державність та особистий внесок у розвиток української державності, активну громадську і гуманістичну діяльність, за заслуги у збереженні та розвитку традицій державотворення він нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Орденом князя Ярослава Мудрого ІІ та І ступеня.
90 років з дня його народження у 2015 році відзначалося в Україні на державному рівні.
Промосковські сили в Полтаві і в Україні намагаються дискредитувати всіх борців за Незалежність України у ХХ столітті, навішуючи ярлик колаборантів, зрадників українського народу Миколі Плав’юку, Федору Борківському та іншим борцям за незалежність України.
Інститут історії України НАНУ застерігає: «Слід наголосити на неприпустимості застосування радянської нормативно-правової бази і тогочасної лексики до сучасної кваліфікації дій учасників Другої світової війни, адже нині в Україні діє зовсім інше правове поле».
Ніна КИРПОТІНА, голова краєзнавчо-історичного клубу ім. Федора Борківського при Полтавській центральній міській бібліотеці.
