Микола Кульчинський: «Музей боротьби за незалежність має стати могутнім просвітницьким закладом»
Очільник Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта», депутат обласної ради, голова комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО Микола Кульчинський у соціальній мережі Фейсбук висловив позицію щодо потреби створення Музею боротьби за незалежність у 20-21 ст.
Як відомо, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький публічно запропонував створити у Полтаві обласний музей радянської окупації, розмістити його на території Поля Полтавської битви. З цією метою Біленький створив робочу групу, яка має стати майданчиком для обговорення ідеї. Згідно з розпорядженням голови облради до цієї робочої групи увійшли Микола Кульчинський, інші депутати обласної ради, професори полтавських вишів-історики — фахівці з 20 століття, музейники, держслужбовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
«Музей радянської окупації — це робоча назва. Вона для дискусії, оскільки у назві значною мірою закладається й концепція. Ідея варта втілення у життя. Вона на часі. Війна вивітрила з голів сотень тисяч людей а, може, й мільйонів окупаційні російські стереотипи та міфи, у яких тісно переплелися самодержавні імперські та більшовицькі наративи про єдиний народ, третій Рим, Радянський Союз, „дружбу народів“, спільну боротьбу українського пролетаріату разом з російським за перемогу комунізму, без якої, як писав Лєнін, самостійна Україна неможлива тощо. Музей може стати могутнім просвітницьким закладом, що формуватиме цілісний, без колоніальних деформацій, погляд громадян на нашу боротьбу за Незалежність, отже й сприятиме будівництву фундаменту для єдності української нації», — висловився Кульчинський.
«Тисячі і тисячі синів землі Полтавської полягли у боротьбі з російськими комуністичними загарбниками в Армії УНР та повстанських загонах. Це було неймовірно жертовне покоління молоді, лицарів України, що сформувалося під впливом Шевченка та не менш жертовної праці української інтелігенції різних станів впродовж 19 — початку 20 століть. Достоту, як і нині наші воїни — Герої, для яких Україна стала рідною матір’ю в силу як відновленої державності, так і під впливом праці багатьох українських громадських організацій та політичних партій, у першу чергу Просвіти та Руху, відновлених історичних церков, Союзу Українок і, знову ж таки, творчої інтелігенції і, безумовно, двох Майданів», — акцентував лідер просвітян Полтавщини.
Пан Микола підтримав ініціативу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті і так само запропонував назвати майбутню інституцію Музеєм визвольної боротьби українців у 20-21 століттях.
«Якраз така назва і відбиває у всій повноті наш і героїчний, і страдницький шлях до власної державності та відкриває можливості широкої співпраці з українською політичною еміграцією на предмет перенесення експонатів визвольної боротьби на рідну землю. Має бути належно пошанована пам’ять полтавців, полеглих за волю України і у роки української революції та двох російсько-українських воєн 1918 — 1921 років, і в роки Другої світової війни у боротьбі з німецьким нацизмом у різних арміях світу та УПА. Гідне місце у музеї має бути відведене висвітленню життя та діяльності великого сина України Симона Петлюри та боротьбі українських дисидентів 50-80-х років. І, безумовно ж, героям сучасної боротьби з російськими катами», — пояснив своє бачення голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський. Він усвідомлює, що «до фінансування такого проекту дійде після нашої перемоги над московитами — рашистами, але ніщо зараз не заважає прийняти відповідні рішення».
Також Микола Кульчинський і Олег Пустовгар на засіданнях згаданої комісії висловилися за перенесення всіх пам’ятників московської перемоги у Полтавській битві 1709 року на поле Полтавської битви поруч із московським редутом. «Я б туди переніс і колону московської слави, а нашого горя і рабства. Всю як є, разом з орлом, як символу третього Риму — Москви, а найкраще було б її переплавити. Та хай собі стоїть в редуті як символ ганьби поневолювачів, але нашого переможного духу над кривавою імперією. Та й туристів приваблюватиме й наочно демонструватиме, як жорстокість, захланність московська рано чи пізно опиняється на задвірках історії», — підсумував голова комісії обласної ради питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО Микола Кульчинський.
Полтавський офіс УІНП
Світлини: пресслужба Полтавської обласної ради
