Комерційний директор «Полтаватеплоенерго» Роман Кашин: «Двоставковий тариф є взаємовигідним варіантом у відносинах між підприємством і споживачем

— Романе Олександровичу, чому за опалення потрібно платити в літній період? Що таке двоставковий тариф і чим він відрізняється від одноставкового?

 — Дійсно за травень місяць підприємство «Полтватеплоенерго» здійснило нарахування за послугу з постачання теплової енергії. Ця величина має назву умовно-постійна частина плати і є складовою двоставкового тарифу.

Двоставковий тариф — фактично одноставковий тариф, розподілений на дві складові: умовно-змінна частина, умовно-постійна частина.

Умовно-змінна частина складається з витрат на паливо — природний газ та електроенергію і обліковується комерційними приладами обліку.

Постійна частина тарифу нараховується впродовж року, щомісяця рівними частинами. Це витрати підприємства на ремонтні роботи котелень та теплових мереж, оновлення обладнання, заробітну плату, податкові зобов’язання, амортизацію обладнання, розподіл газу, за який підприємство також сплачує щомісячно.

Для підприємства такий підхід до застосування тарифу дає змогу отримувати кошти для проведення робіт з підготовки теплового господарства до опалювального періоду.

Перевагою двоставкового тарифу для споживачів є те що для них зменшується фінансове навантаження в опалювальний період (з квітня по жовтень вони сплачують 25% вартості теплової енергії в опалювальний період).

До речі, протягом декількох років підприємство в міжопалювальний період в рахунках рекомендувало споживачам оплачувати 50% від нарахування в зимові місяці. Кожен третій цим користувався, чим зменшував фінансове навантаження зимою.

Якщо згадати історію застосування тарифів, то до 2014 року нарахування вже проводилися щомісячно, протягом року, а в 2015 році перейшли на нарахування лише в опалювальний період.

Запровадження двоставкового тарифу є взаємовигідним варіантом у відносинах між підприємством і споживачами теплової енергії, тому такий підхід вже застосовується в багатьох містах.

— Чим передбачено застосування двоставкового тарифу? Хто затверджує тарифи для підприємства і чому їх застосування було відтерміновано до травня?

— Застосування двоставкового тарифу передбачено Порядками формування тарифів, затвердженими постановами НКРЕКП та Кабінету Міністрів України в залежності від органу, який на той час здійснював ліцензування діяльності підприємства.

Потрібно нагадати, що до 2011 року тарифи для підприємства «Полтаватеплоенерго» встановлювала обласна рада. В 2011 році була створена НКРЕКП і до 2021 року вона встановлювала тарифи відповідно до свого Порядку.

В 2021 році НКРЕКП змінила умови ліцензування підприємствам Теплокомуненерго і таке право було повернуте до органів місцевого самоврядування.

Тому тарифи в жовтні 2021 року вже встановлювались обласною радою відповідно до Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Двоставковий тариф встановлений рішенням НКРЕКП ще в 2020 році для всіх категорій споживачів, але був застосований лише для бюджетних установ та бізнесу.

Для населення двоставковий тариф почали застосовувати лише з моменту набуття чинності нових договорів, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме з 1 грудня 2021 року. Тоді на це мало хто звернув увагу, так як це відбулось в опалювальний період.

Цим законом було передбачено, що протягом 2-х місяців мешканці повинні були обрати модель договору: індивідуальний, індивідуальний з обслуговуванням внутрішньобудинкової системи опалення або колективний (ЖБК, ОСББ, інші юридичні особи).

У разі відсутності пропозицій автоматично з 1 грудня 2021 року набули чинності індивідуальні договори (без обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення), які є публічними договорами приєднання. Окремо для послуги з постачання теплової енергії та окремо для послуги з постачання гарячої води.

До цього часу був єдиний типовий договір на послугу з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Ось чому в рахунках за грудень 2021 року з`явився рядок «умовно-постійна плата». При цьому вартість 1 Гкал у порівнянні з листопадом зменшилась.

— Чому в травні зросла умовно-постійна частина тарифу?

— Збільшення вартості постійної складової відбулось внаслідок зміни методології її розрахунку в порядку формування тарифу. У структурі, що застосовувалась з 1 грудня, до умовно-змінної частини були віднесені всі витрати, пов’язані з виробництвом теплової енергії, а витрати на транспортування та постачання — до умовно-постійної частини. 

А в тарифах, які застосовані з 1 травня 2022 року до умовно-змінної частини  віднесені витрати підприємства на придбання природного газу та електричної енергії, всі інші витрати до умовно-постійної частини, в тому числі плата за розподіл і транспортування природного газу.

Внаслідок чого збільшилася частка постійної складової тарифу з 23% до 46% у порівнянні зі змінною, яка відповідно зменшилась.

— Чому відбулось збільшення тарифів з 1 травня під час дії воєнного стану?

— Економічно обґрунтовані тарифи встановлені Полтавською обласною радою ще 21 жовтня 2021 року. Але щоб уникнути підвищення вартості теплової енергії в опалювальний період 2021/2022рр. Урядом було винайдено механізм компенсації різниці між економічно обґрунтованим тарифом та діючим.

Для цього був підписаний Меморандум між Урядом, Асоціацією голів міст та Асоціацією Укртеплокомуненерго, яка передбачала компенсацію із держбюджету місцевим бюджетам за рахунок 4% ПДФО та 13,44% акцизу на паливо. Тому в рішенні було зазначено, що тариф застосовуватиметься після закінчення опалювального періоду. 

Проте до цього часу кошти від міського бюджету Полтави в розмірі 170 мільйонів гривень, що передбачені меморандумом, підприємство не отримало. Ці кошти вкрай необхідні для оплати боргу перед НАК Нафтогаз.

На жаль, ця ситуація виникла лише в місті Полтава, де відсутня фінансова підтримка від міського бюджету. В інших містах навпаки, органи місцевої влади підтримують свої підприємства.

Слід зауважити, що наразі Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 502, яка рекомендує органам, уповноваженим встановлювати тарифи, їх не підвищувати в період воєнного стану, набрала чинності 1 червня 2022 року. Також існує законопроект про запровадження мораторію на підвищення тарифів, який Верховною Радою України поки що не розглянуто.

У цих нормативно-правових актах йде мова про мораторій на підвищення тарифів під час дії воєнного стану, а не на застосування тих тарифів, які були прийняті раніше.

— Чому не однаковий тариф для всіх. В чому різниця?

— Відповідно до Порядку формування тарифу на послуги тарифи встановлюються в залежності від способу виробництва та постачання послуги. Спосіб постачання теплової енергії та гарячої води може відрізнятися: для будинків, в яких відсутнє постачання гарячої води, або вона готується в теплообмінних установках, що знаходяться на балансі споживачів; через центральні теплові пункти, де розподіляється теплова енергія та готується гаряча вода; на індивідуальних теплових пунктах, які належать підприємству; безпосередньо від дахових котелень.Відповідно до цих варіантів і розраховані декілька тарифів, що є вимогою законодавства.

— Абонентська плата входить до умовно-постійної частини, чи це окрема плата і за що?

— Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за послугу повинна складатись з плати за абонентське обслуговування і безпосередньо за послугу.

Плата за абонентське обслуговування — це витрати підприємства на виготовлення рахунків, договірну роботу, розподіл теплової енергії в межах будинку, претензійна-позовна робота, а також ремонт та обслуговування комерційних приладів обліку. 

Абонентська плата не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України та на сьогодні не може бути більшою за 35,19 гривень. Для кожного домогосподарства таких плат визначено дві: для житлових будинків з комерційним приладом обліку — 29,38 гривень і без вузла обліку — 20,20 гривень. Абонентська плата встановлена окремо для послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Абонплати можна уникнути, у разі укладання договору безпосередньо з ЖБК, ОСББ, або іншою юридичною особою, але в такому випадку вони повинні здійснювати розподіл теплової енергії та гарячої води в будинку самостійно.

— Як проводяться нарахування умовно-постійної частини? Як можна зменшити цю величину в платіжках?

— Величина нарахування умовно-постійної частини тарифу залежить від максимального теплового навантаження будівлі.

Максимальне теплове навантаження — це кількість теплової енергії в Гкал/год потрібне для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря в період максимально холодної доби, яка для м. Полтава становить -23 °C.

Вона розраховується в проектній документації на будинок. У разі відсутності проекту теплове навантаження розраховується виходячи з об`єму будівлі та матеріалу огороджувальних конструкцій.

Умовно-постійну частину тарифу можна зменшити шляхом проведення комплексних заходів утеплення будинку та перерахунку теплового навантаження.

До речі, якщо мешканці житлового будинку не згодні з тепловим навантаженням, яке застосовує у своїх розрахунках підприємство «Полтаватеплоенерго», вони можуть замовити у будь-якій спеціалізованій організації розрахунок навантаження. Після чого надати підприємству оновлені дані для перевірки та подальшого коригування.

Такий перерахунок доречний лише після здійснення комплексних заходів з термомодернізації.

За матеріалами Пресслужби «Полтаватеплоенерго»