Розмір тексту

«Не зможемо стати повноцінною нацією, якщо не будемо берегти пам’ять!»: у Полтаві вшанували пам’ять жертв голодоморів

У суботу 27 листопада полтавці вшанували пам’ять жертв голодоморів. Відбулися панахиди, меморіальна акція, хода скорботи та громадянський мітинг.

О 15:00 небайдужі містяни запалили свічки та поклали квіти біля меморіального знаку пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу ХХ століття, що розміщений у сквері між вулицями Європейська, Панаса Мирного та Кагамлика. Протоієрей ПЦУ о. Геннадій Коваленко відслужив панахиду. Перед початком служби депутат міської ради, ветеран російсько-української війни Юліан Матвійчук виступив з промовою: «Так, жити важко. Але я прошу вас та ваших знайомих — не порівнюйте це з тим, що було у часи Голодомору, де хліб був на вагу золота у буквальному сенсі». Також слово брав голова обласного осередку ГО «Сокіл», ветеран російсько-української війни Георгій Сьомін. Промовляв і депутат Полтавської міської ради Сергій Іващенко. Він, зокрема, згадав: «Моя бабуся, уродженка Великих Сорочинців, ще коли я був в 4 чи 5 класі, розповідала про 30-ті роки, про голодування 1946 року — люди їли опілля, варили чай з хвої і більше нічого не було. Страшні часи переживав наш народ. Це не повинно повторитися».

Меморіальний знак пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу ХХ століття

Сергій Іващенко Сергій Іващенко

Протоієрей ПЦУ о. Геннадій Коваленко Протоієрей ПЦУ о. Геннадій Коваленко

О 16-й годині відбулася акція «Свіча пам’яті», а потому вулицею Соборності пройшла Хода Скорботи. Ініціював ходу з вшанування жертв голодомору-геноциду голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, депутат Полтавської обласної ради Микола Кульчинський.

Хода Скорботи вулицею СоборностіХода Скорботи вулицею Соборності

Учасники ходи зібралися біля комплексу «Злато місто». «Це традиційне й символічне місце збору, адже тут розташовувався магазин „Торгсину“. У ньому селяни Полтавщини, вимучені штучним голодом й позбавлені перед тим хліба, були вимушені міняти останні сімейні цінності, коштовності на цей же насильно вилучений у них хліб», — прокоментував полтавським журналістам регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. Згадати загиблих прийшла і полтавка Оксана Шматенко.

«Моя бабуся жила в одному із міст тодішньої Полтавської губернії. 1933-го року вона міняла столові срібні прибори на буханку хліба. Їй було тоді 20 років. Отак і вижила. Один з братів бабусі був художником. У ці роки він переміг у конкурсі і поїхав у Київ. Там йому за перше місце дали премію. Він купив мішок борошна. Завдяки цьому його сім’я вижила», — сказала Оксана Шматенко.

На фасаді Полтавського театру імені М.В. Гоголя відбулась трансляція документальних фільмів про причини й перебіг геноциду українського народу. А на вході до театру створили інсталяцію, присвячену Голодомору 1932-1933 років.

Ходу очолили священики ПЦУХоду очолили священики ПЦУ

Ходу пам’яті очолювали священики ПЦУ. Попереду двоє юнаків несли дзвін, який періодично сповіщав тривожним гулом про те, що у місті пам’ятають про мільйони душ, забраних під час страшних голодоморів. Хода завершилася на Соборному майдані, поруч із дзвіницею Свято-Успенського кафедрального Собору. Тут Архиєпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір відслужив панахиду. «Мільйони українців вбив російсько-комуністичний режим. Вони є жертвами злочинної політики голодоморів, які у ХХ столітті Москва організувала на території України тричі — у 1921-23, 1932-33 та 1946-47 роках», — сказав владика Федір.

Архиєпископ Федір Архиєпископ Федір

А очільник Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, депутат обласної ради Микола Кульчинський висловив переконання, що складовою геноциду був кремлівський етноцид: «Паралельно зі спробами фізичного знищення українців через штучний голод, Москва провадила жорстоку політику на знищення нашої ідентичності — української мови, культури, християнської віри, національної пам’яті. Голодомор став наслідком втрати державності, окупації більшовицькою Росією нашої молодої держави — Української Народної Республіки». Кульчинський наголосив на важливості пошанування пам’яті українців, яких знищив жорстокий комуністичний режим: «Ми не зможемо стати повноцінною нацією, якщо не будемо берегти пам’ять!»

Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті

902

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему