У Петрівсько-Роменській громаді Миргородського району вшанували курінного УПА «Байду»
З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та за підтримки відділу освіти виконкому Петрівсько-Роменської територіальної громади Миргородського району у селі Березова Лука відбулися просвітницько-меморіальні заходи з нагоди сторіччя від дня народження видатного земляка — командира сотні «Східняки» УПА Миколи Савченка.
Заходи провели у Березоволуцькому загальному закладі середньої освіти 1-3 ступенів. До меморіальної дошки від імені громади та колективу школи десятикласник Ростислав Гречка поклав осінні квіти.
Також провели просвітницький захід для молоді. Вчителька історії Тетяна Троян розповіла про життєвий шлях Миколи Савченка та його внесок у боротьбу за незалежність. Під час заходу учням Березоволуцької ЗОШ продемонстрували короткометражне документальне про майора УПА «Байду», що його створив обласний суспільний телеканал «Лтава» у 2014 році з ініціативи тодішнього директора Департаменту інформдіяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА, а нині регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара. Науковим консультантом «короткометражки» та спікером-оповідачем у ній став заслужений працівник культури України, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.
«Меморіальна дошка воїну УПА на фасаді Березоволуцької ЗОШ як місце пам’яті є важливим чинником патріотичного виховання місцевої учнівської молоді. Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 ст.» має наповнюватись реальним змістом. У ньому чітко зазначено, що держава вживає заходів, спрямованих на підвищення поінформованості суспільства та привернення уваги громадськості до історії боротьби за незалежність України у XX столітті, розробляє заходи з її вивчення історії , поширює про це, зокрема й про УПА об’єктивну інформацію. Тоді українці воювали у складі десятків армій та загонів, але лише Українська повстанська армія була єдиною силою, що воювала за незалежність України», — прокоментували заходи у Полтавському офісі УІНП.
Нагадаємо, у 2016 році за участю старшокласників, мешканців села, посадовців з РДА, співробітника Українського інституту національної пам’яті Павла Подобєда, просвітян, представників Спілки політв’язнів і репресованих українців у Польщі на фасаді місцевої школи відкрили меморіальну дошку уродженцю села Березова Лука, командиру сотні «Східняки» Української повстанської армії Миколі Савченку «Байді». У грудні 2019 невідомі проросійські дикуни зруйнували дошку, поліція досі шукає зловмисників. Навесні 2020 року міні-меморіал борцю за незалежність у 20 столітті зусиллями громади відновили, поруч встановили відеокамеру, щоб у майбутньому убезпечитись від зазіхань вандалів. Виготовлення і встановлення дошки і відеоспостереження профінансувала Петрівсько-Роменська ОТГ.
Довідково: Сто років тому, 20 лютого 1921 року у с. Березова Лука (тепер Миргородського району Полтавської області) в селянській родині народився Микола Лаврінович Савченко (псевда — «Петро Миколенко», «Байда», «377») — курінний УПА, командир сотні «Східняки». Після закінчення десятирічки навчався у Миргородському керамічному технікумі. На початку ІІ Світової війни під час відступу армії потрапив в оточення і залишився на Полтавщині. Наприкінці 1943 року опинився в Карпатах, де зголосився до Української Повстанської Армії. Був призначений командиром підрозділу воєнної округи-5 «Маківка» на Дрогобиччині, був в охороні Великого Збору УГВР у липні 1944 року. У серпні 1944-го очолив сотню «Східняки», в якій служили уродженці центральних та східних областей України. 15 вересня 1944 року сотня «Байди» ввійшла до Лемківського загону воєнної округи-6 «Сян». Після зміни лінії фронту залишився в Лемківському курені, впродовж жовтня-листопада рейдував по теперішній Івано-Франківщині та Дрогобиччині. У січні 1945 року сотня, згідно з наказом головного військового штабу УПА, перейшла на північно-східну Тернопільщину. У лютому 1946 року «Байда» був призначений заступником командира 26-го (Лемківського) Тактичного Відтинку «Лемко» та командиром Перемиського куреня. У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом «Байди» здійснив успішний рейд на Захід, опинившись у Західній Німеччині. У 1948 році Старшинські Збори в еміграції обрали Миколу Савченка заступником шефа Місії УПА за кордоном. У 1950 році разом з родиною емігрував до США, де закінчив студії механічного інженерства. Працював за фахом, запатентував три винаходи з виробництва автозапчастин. Аби не постраждали родичі в Україні, на еміграції взяв собі псевдо Петро Миколенко. Під цим іменем став одним із організаторів Об’єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його головою. Був активним в УАПЦ, комбатантських організаціях. У 1973 році став одним із засновників торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», працював над його творенням. Спонукав колишніх вояків задокументовувати для історії події, пережиті ними під час боротьби в лавах УПА. Помер 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США). Похований у Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі, США).
