220-річчя математика Михайла Остроградського: у Полтаві й Козельщинській громаді вшанували пам’ять вченого
Одним із ключових заходів з відзначення 220-ої річниці з дня народження видатного українського математика, механіка, фізика, академіка, уродженця хутора Пашенна (нині село Пашенівка, що належить до Хорішківського старостату Козельщинської громади Полтавської області) Михайла Васильовича Остроградського став обласний науковий «круглий стіл» «Наукова спадщина Михайла Остроградського: історичні віхи та погляд у майбутнє».
Читайте також: «І покажем, що ми, браття, козацького роду»: до 220-річчя видатного українського математика з Полтавщини Михайла Остроградського»
Організували його Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Михайла Остроградського (ПОІППО), Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г Короленка (ПНПУ). Присутні переглянули фрагмент документального фільму студії «Автор» «Михайло Остроградський».
Паралельно відбулося онлайн-включення із ще одного заходу за участю методистів відділу природничо-математичних дисциплін та технологій ПОІППО: учителі та учні Полтавської школи № 30 влаштували «круглий стіл» «Творча спадщина М. В. Остроградського: феномен поєднання фундаментальності й інноваційності».
«Ми символічно зібралися з Вами в аудиторії Михайла Остроградського, у якій розміщено STEM-лабораторію нашого інституту. У цьому немає нічого дивного, адже як вчення Михайла Васильовича спрямовувалося чітким потужним променем у майбутнє, так і сучасна STEM-освіта — це погляд у майбутнє, це міст, який об’єднує нас із наступними поколіннями учнів і освітян. Ім’я Михайла Остроградського не залишало байдужих серед його сучасників. Ним відверто захоплювалися, за ним насторожено споглядали, дехто відверто не приховував свого упередженого, негативного ставлення. Але, напевне, такою і має бути доля Генія. Іменем академіка названі математичні формули, що є ключовою ознакою геніальності вченого. Але збереження історичної пам’яті особистості невід’ємно пов’язане з використанням його імені в широких колах нащадків», — наголосив у вступному слові кандидат педагогічних наук, директор ПОІППО Віталій Зелюк.
Віталій Зелюк
Він нагадав, що у 2001 році Національний банк України на честь 200-річчя від дня народження випустив у серії «Видатні особистості України» ювілейну монету «Михайло Остроградський». «І знову символічно, що один її екземпляр зберігається у бібліотеці нашого інституту. З ним пов’язана цікава історія. У свій час цю монету придбала у одного цікавого чоловіка наша завідувач Центру підтримки дистанційної освіти та цифрової грамотності Світлана Петрівна Шостя. У майбутньому два поціновувачі спадщини Остроградського стали чоловіком і дружиною», — розповів Віталій Зелюк. За його словами, на офіційному сайті ПОІППО ведеться сторінка «220 років з дня народження М. В. Остроградського», де розміщені рубрики: «Учні про М. В. Остроградського», «Педагогам про М. В. Остроградського», «Кабінети-музеї імені М. В. Остроградського». «Там оприлюднюють напрацювання освітян та учнів Полтавщини, і я принагідно запрошую ознайомитися з ними», — звернувся до присутніх Віталій Зелюк.
Надія Білик, професорка кафедри педагогічної майстерності ПОІППО акцентувала, що ім’я Остроградського носять: вулиця у Полтаві, на якій знаходяться корпуси Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (1951); Хорішківський ліцей Козельщинської селищної ради (1983); Кременчуцький національний університет (2007); Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (1998). «Символічно і логічно, що всі зазначені установи знаходяться на Полтавщині, адже М. В. Остроградський хоч і працював у різних куточках Європи, а слава його сягнула всього світу, та все ж його завжди повертала рідна українська сторона», — вважає Віталій Зелюк.
Про постать Михайла Остроградського в контексті збереження національної пам’яті говорив Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП в Полтавській області. Він зауважив, що з ініціативи УІНП й згідно з Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» ювілей математика відзначається на державному рівні. «Тривалий час, у темну добу бездержавності російська і радянська історіографії „ліпили“ з нашого земляка „вєлікого руского учоного“. Досі у „всесвітній павутині“, навіть на вітчизняних інтернет-сайтах, можна надибати повідомлення з пропагандистським кліше „видатний російський математик“. Замовчувалося ставлення вченого до забороненої у Російській імперії української мови, а ще за комуністичних часів особливо наголошували на, начебто, атеїзмі математика», — зауважив представник Інституту нацпам'яті. Він добрим словом згадав кандидата фізико-математичних наук й активіста «Просвіти» і Народного Руху України Едуарда Яворського, який ще на початку 90-х минулого століття провадив на Полтавщині просвітницькі кампанії про Остроградського, акцентуючи не лише на його наукових здобутках, але й громадянській позиції. Зокрема, Пустовгар навів важливі біографічні факти: приналежність до козацько-старшинського роду; попри російсько-імперські заборони уродженець Полтавщини ніколи не забував і любив рідну українську мову і культуру, товаришував із більшістю тогочасної української еліти, зокрема із Тарасом Шевченком, Семеном Гулаком-Артемовським, родинами Лисенків і Старицьких; був богомільною людиною, православної віри не приховував, регулярно відвідував церкву, життя закінчив як християнин, причастившись.
Учасники круглого столу
«Дворянські родові гнізда Козельщинського краю — втрачений світ» — така тема виступу директора «Науково-редакційного підрозділу — центру по дослідженню історії Полтавщини» Полтавської обласної ради Олександра Білоуська. Про теоретико-методичні основи педагогічної спадщини Михайла Остроградського розповіла Тетяна Барболіна, доктор фізико-математичних наук, декан фізико-математичного факультету ПНПУ. Дидактичні погляди Остроградського висвітлила Лариса Семеновська, професорка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки ПНПУ. Про особливості підготовки учнів до обласних математичних змагань ім. Михайла Остроградського повідав Микола Красницький, старший викладач кафедри загальної фізики і математики ПНПУ.
Учасники «круглого столу», студенти і викладачі ПНПУ і ПОІППО поклали квіти до пам’ятника-погруддя Михайлові Остроградському, що розташований на однойменній вулиці в центрі Полтави поруч із будівлею педуніверситету.
А виконком Козельщинської селищної ради влаштував меморіальні пам’ятні заходи біля могили вченого у селі Пашенівка й біля пам’ятника академіку Михайлові Остроградському у центрі Козельщини.
Могила вченого у селі Пашенівка
Школярі біля памятника Остроградському у Козельщині
Очільник громади Олександр Троцький вручив премії і відзнаки кращим краєзнавцям-дослідникам життєвого шляху Остроградського. Також у Козельщинській бібліотеці та навчальних закладах громади провели тематичні просвітницькі заходи та демонстрували документальні відео про земляка.
