У селі Мачухи неподалік Полтави вшанували пам’ять видатних борців за незалежність Івана і Юрія Лип
У селі Мачухи, що поблизу Полтави, місцеві сільська рада та краєзнавчий музей за участі Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) організували всеукраїнську наукову конференцію за участю дослідників з Одеси, Києва, Полтави, Опішного та ін. та відкрили меморіальну дошку Івану та Юрію Липам.
Нове місце пам’яті з’явилося на фасаді місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Адже навпроти розташована будівля колишньої земської лікарні містечка Мачухи. Саме в цьому приміщенні, що тепер використовують як житлове, з 1898 по 1902 рік працював земським лікарем Іван Липа. Тоді, 1900 року, народився його син Юрій.
Та ще задовго до того, як одягти білий халат лікаря, майбутньому випускникові медичного університету Івану Липі за свою активну проукраїнську діяльність довелося 13 місяців носити тюремну робу, а потім іще три роки перебувати під наглядом поліції в рідній Керчі. Головною його провиною перед Російською імперією стала участь у роботі таємного «Братства тарасівців», яке він разом із однодумцями-побратимами Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими засновував у 1891 році. Як справжній подвижник української справи та «людина ідеї» запалював нею інших у часи, коли українство фактично перебувало поза законом. Причому робив це в усіх іпостасях: лікаря, автора літературних творів передовсім для дітей, видавця, активіста товариства «Просвіта», діяча Української революції 1917-21 рр...
Церемонія відкриття меморіальної дошки
Промовляє голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь
Почесне право відкрити дошку надали Валерію Білоконю, одеській дослідниці Світлані Кучеренко, краєзнавцю Анатолію Гейко та кандидату історичних наук Ігорю Стамбулу
В центрі — історик, біограф Івана і Юрія Лип, заступник голови фонду імені Івана й Юрія Лип Світлана Кучеренко (м.Одеса)
Представники ГО «ВелоПолтава»
Таким виховав і свого сина Юрія, котрий успадкував батькові фахові здібності й літературні таланти та чесноти діяльного патріота-самостійника і став одним із ідеологів українського націоналізму й «батьків»-теоретиків сучасної української геополітики. Написані Юрієм Липою ще до середини минулого століття праці «Призначення України», «Чорноморська доктрина», «Розподіл Росії» та інші не втрачають актуальності й сьогодні. Про самовідданість й жертовність батька і сина Лип, значущість їхньої науково-теоретичної, літературної та публіцистичної спадщини на урочистостях із нагоди відкриття меморіальної дошки говорили всі без винятку промовці. Ними стали голова Мачухівської об’єднаної територіальної громади Валерій Білокінь, дослідник життя і творчості Івана Липи, доцент Інституту журналістики Київського національного педагогічного університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук Ігор Стамбол, заступник голови Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип із Одеси Світлана Кучеренко, начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури і туризму ОДА Олеся Старолат.
Промовляє начальник відділу охорони культурної спадщини та культурної політики Департаменту культури і туризму ПОДА Олеся Старолат
Промовляє Олег Пустовгар
Один із ініціаторів і співорганізаторів вшанування, регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: «З ініціативи УІНП як центрального органу виконавчої влади п’ять років тому схвалено Закон «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність у 20 ст.». 120-річчя з дня народження Юрія Липи відзначається цьогоріч на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2020 році. Юрій Липа досі маловідомий широкому загалу, хоча зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, його ім’я стоїть поруч з такими видатними особистостями початку ХХ століття як Дмитро Донцов та Микола Міхновський. Проте злочинному комуністичному режиму СССР не вдалося викреслити їх з історії. Ми зберігаємо імена Івана та Юрія Лип в історичній пам’яті, популяризуємо життєвий шлях, розповідаємо про творчу спадщину. Констатую, що ювілей відзначається не формально, «для галочки», а натомість маємо добру синергію громадськості, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у справі збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам’яті, популяризації їх життєвого шляху та актуалізації їхньої творчої спадщини. Сьогодні історична подія як для Мачухівської громади, так і усієї Полтавщини. Адже ми всі разом зробили вагомий крок з увічнення постатей всеукраїнського масштабу. Іван — письменник, лікар, співзасновник «Братства Тарасівців», міністр віросповідань Української Народної Республіки. Юрій — лікар, публіцист, ідеолог українського націоналізму, письменник, геополітик, полковник Української повстанчої армії. Обидва борці за незалежність у 20 столітті. Тож, я щиро вдячний за співпрацю Мачухівській сільській раді і її очільнику Валерію Білоконю».
Архиєпископ ПЦУ владика Федір освятив дошку
Меморіальну дошку відразу після її відкриття освятив архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.
Краєзнавець з Полтави Олекса Пугач презентував свою книгу про отамана антибільшовицького повстанського загону Коваля
Учасники наукової конференції-єдиної в Україні в сільській місцевості
Наукова конференція «Мачуська земля: минуле і сучасність» є єдиною в Україні,яка яка відбувається у сільській місцевості. На ній за традицією постатям Івана та Юрія Лип приділили чільну увагу. Зокрема, науковець із Києва Ігор Стамбол презентував упорядковану ним книгу «Листування Івана Липи (1892-1922)». Це ґрунтовне майже 600-сторінкове видання істотно доповнює не лише життєпис останнього, а й «біографію» буремного тридцятиліття кінця ХІХ — початку ХХ ст., коли, власне, формувалася українська політична нація. Тож колега пана Ігоря, постійна учасниця наукових конференцій у Мачухах, одеситка Світлана Кучеренко назвала згадану книгу довгоочікуваною, а роботу її упорядника «титанічною». А сама вона нагадала присутнім про пов’язані з іменами Івана та Юрія Лип місця пам’яті, які постають у різних регіонах України — від Львівшини до Одещини. І зауважила, що до пошанування цих видатних особистостей долучилися Полтава (після «декомунізаційних» перейменувань в обласному центрі з’явився провулок Івана Липи) та Мачухи.
Наприкінці заходу один із його організаторів — директор місцевого краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Анатолій Гейко — презентував четвертий випуск «Мачуського збірника», підготовлений за матеріалами попередньої наукової конференції, що відбулась у жовтні минулого року. Водночас голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь запевнив, що і про випуски таких збірників, і про проведення традиційних наукових форумів та, власне, дослідження й осмислення минувшини рідного краю в громаді дбатимуть і надалі.
Віктор ПЕТРЕНКО, журналіст
Світлини: Юрій РЕПАЛО (ГО «ВелоПолтава»)
