«Криза є, але...» чи торкнулася вона приватних медичних закладів розбиралися в PR-агентстві Yoda Consult

Д.С.: Найперше питання: чи такий страшний коронавірус, як про нього говорять?

А.Ч.: За освітою я не вірусолог чи епідеміолог. Я — лікар і адміністратор. Хочеться вірити, що не такий страшний. Безумовно, аналізуючи доступну світову статистику, виникає безліч запитань. Чи правильну інформацію ми отримуємо? Є вираз, який приписують Бісмарку: є правда, брехня та статистика.

З медичної точки зору є число R0 — число реплікацій. Якщо воно дорівнює одиниці, то кількість хворих і вилікуваних майже однакова. Якщо більше — то відбувається поширення вірусної інфекції. У коронавірусу воно коливається в межах від 2 до 3. Є більш яскраві інфекційні захворювання: у кору R сягає 30. На жаль, свою роль зіграли засоби масової інформації. Людству для чогось це все було потрібно. І ми маємо начеб-то пандемію — така офіційна позиція ВООЗ. Усі лікарі, які поважають міжнародні інститути, мають на це зважати.

Думаю, що для людей молодого віку, він не страшний. Це вірусна інфекція, яка викликає ускладнення у старших пацієнтів. Або тих, хто має хронічні захворювання або ускладнення від постійного паління, артеріальної гіпертензії чи цукрового діабету.

Я спілкуюся з колегами з Ізраїлю, Іспанії й Італії. Маю від них інформацію, що всі летальні випадки сталися з пацієнтами 70 років і більше. Зараз на третє місце у світі вийшла Росія. І там тяжкі ускладнення вражають людей похилого віку, які мають хронічні захворювання. Тому на це питання не можна відповісти однозначно.

Андрій Чернов

Д.С.: Протягом останнього часу поширюються багато міфів про коронавірус. Порадьте, на які джерела краще орієнтуватися та як не попасти під вплив цих міфів?

А.Ч.: Найпростіша рекомендація — брати інформацію як мінімум з трьох різних джерел. Критично їх оцінювати та розуміти, що в Україні деякі ЗМІ заангажовані. Для медиків — читати іноземні видання англійською мовою і порівнювати інформацію з місцевими.

Д.С.: Чи кілька місяців тому ви припускали такий розвиток подій: введення обмежувальних заходів й оголошення пандемії? Чи готувалися до цього?

А.Ч.: Нажаль чи на щастя, але ні. Адже якби ми знали більше, то й боялися від початку більше. Якщо розглядати ситуацію з точки зору бізнесу, то можна було купити дезінфекційних розчинів і масок. Потім продати їх за перші два-три тижні та заробити на нову машину. Але це жарт.

Для мене як споживача найбільшою неочікуваністю стало закриття кордонів з Євросоюзом. У мене там залишилися пацієнти, з якими тепер ніяк спілкуватися наживо. Це стало великим потрясінням. Останнім часом звик, що кордонів не існує, а виявилося, що вони є. У глобальному сенсі більше лякає відновлення прозорості цих меж.

З історії знаємо, що приблизно кожні 100 років людством прокочуються подібні вірусні хвилі. І все одно ми ще існуємо. Тому думаю, що кардинальної катастрофи у цьому немає.

Захворювання є, але більшість обмежень вводяться з точки зору психології, а не епідеміологічного обґрунтування. Деякі моменти мені не подобаються як громадянину і як керівнику приватної медичної структури з найманими працівниками.

Д.С.: На вашу думку чи може лікар працювати он-лайн і на скільки це виправдано?

А.Ч.: Моя особиста позиція, що медицина — ліцензований вид діяльності, який чітко регулюється з боку держави. Це наріжний камінь, на якому базуються якість і стандарти медицини, надання допомоги в різних ситуаціях. На сьогодні в Україні не існує нормативно-правової бази, яка б дозволяла лікарю консультувати онлайн.

У світі є попит на подібні консультації. Добре аби державні інституції, що мають регулювати галузь, своєчасно та якісно реагували на ці запити. Тому зараз на практиці надавати такі послуги віддалено неможливо. Це не можливо при первинному огляді. Лікар не може назначати допомогу через месенджер, не знаючи анамнезу хворого та його історії. Також виникає питання як ідентифікувати особистість пацієнта. Результатом роботи лікаря з хворим має стати консультативний висновок, який обоє підписують фізично. Щоб зробити це онлайн, в обох сторін має бути ЄЦП. Якщо у пацієнта будуть претензії до якості обслуговування, він не зможе їх висунути. Ці складні питання не мають простого й одномоментного рішення. Особисто мені як лікарю, не подобається, коли колеги викладають у фейсбуці номер телефону та пропонують консультації. Особливо це стосується вузьких спеціалістів.

Д.С.: В умовах адаптації до реалій, чи з’явилися у клініки нові підходи чи продукти?

А.Ч.: Для медицини це досить складно. Історично склався формат взаємовідносин «лікар-пацієнт». Ми намагаємося це зробити. Іноді дозволяємо собі онлайн консультації, але виключно пацієнтів, які були на первинному огляді або для коригування дози препарату.

У нас є кардинально нові ідеї, але щоб їх втілювати потрібні вільні фінанси. Впровадження нових технологій потребує значних коштів. У медицині ми несемо великі ризики через збереження конфіденційності інформації. Це вимагає додаткових інвестицій.

Д.С.: Багато людей нині бояться звертатися у клініки, щоб не заразитися. Чи ви це відчули?

А.Ч.: Відкладений попит існує і це правда. Ми проводимо опитування на наших сторінках у соцмережах і телефоном. Значна кількість пацієнтів відповіли, що прийдуть у клініку пізніше, тому що зараз бояться. Інколи таке зволікання шкодить їм самим. Ми розмовляємо з ними та шукаємо компроміси. Пропонуємо прийти раніше чи пізніше, коли менше людей. Йдемо на зустріч пацієнтам.

Медичний центр «Медіон»

Д.С.: Як персонал вашої клініки адаптувався до ситуації?

А.Ч.: Є деякі складнощі, тому що у нас велика клініка. Оптимізували штат і витрати, тому що не можемо існувати поза ринком. Мені не подобається таке твердження, але медицина це також сфера послуг, яка при економічних кризах страждає першою. Ми не виключення. Нажаль, через оптимізацію робочого часу працівники отримали меншу заробітну плату. Це дозволяє нам балансувати.

Д.С.: Продовжуючи тему соцмереж: на чому ви робили акцент у своєму контенті?

А.Ч.: Наша довготривала стратегія націлена виключно на надання якісних послуг. Повинні бути великі цілі, яких можна досягти різними шляхами. Без глобальної мети ми заплутаємося, і такі коливання, як пандемія, знищать нас. Я вірю, що якщо будемо лікувати добре, швидко та недорого, то і проблем з пацієнтами не буде.

Д.С.: Для приватних клінік такий спалах захворюваності це виклик чи можливість?

А.Ч.: Криза — це можливість розвиватися. У цей суворий час виживає найсильніший. Тут почуття жалості недоречне. Перемагає структура, яка може запропонувати якісніший продукт за адекватну ціну.

Д.С.: Чи змінювали ви вартість послуг у зв’язку з кризою?

А.Ч.: Ні, тому що попит на медичні послуги не еластичний та не залежить від ціни. Ми проводили маркетингові дослідження: запропонували на ринку правильні речі, але не за дешево, і кількість проданих комплексних послуг виросла. Для моїх колег це була неочікувана інформація. Гарне ніколи не буде дешевим.

Д.С.: Якими ви бачите тенденції розвитку приватних медицини та клінік вцілому?

А.Ч.: Існують дві ключові стратегії розвитку. Перша — будувати багатопрофільний медичний центр і ми рухаємося цим шляхом. Збільшуємо сфери своєї присутності та компетенції в цих межах. Інша — відкривати щось дуже вузьке, спрямоване на конкретний сегмент, як то нейрореабілітація. Тоді навіть крупному гравцю не вигідно буде конкурувати, тому що інтелектуальний поріг входження у цей бізнес надто високий. Справа не в грошах. Інтелект купляють за дуже дорого та довго.

Д.С.: Дякую за інтерв’ю та бажаю успіхів на вашому шляху!

Над текстом працювала Ілона ГОРБЕНКО