До 100-річчя з дня народження Слави Стецько полтавські телеканали показали новий відеоролик Інституту нацпам’яті
Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» відзначається на державному рівні 100-річчя від дня народження Слави Стецько — однієї з лідерок ОУН (б), багаторічної очільниці Антибільшовицького блоку народів, засновниці Конгресу українських націоналістів та народного депутата трьох скликань.
Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» відзначається на державному рівні 100-річчя від дня народження Слави Стецько — однієї з лідерок ОУН (б), багаторічної очільниці Антибільшовицького блоку народів, засновниці Конгресу українських націоналістів та народного депутата трьох скликань.
Анна-Євгенія Музика в молодості
«Голова УІНП Антон Дробович та менеджмент низки полтавських ефірних, кабельних і супутникових телеканалів уклали Договір про інформаційну співпрацю. Тож з нагоди сторіччя Слави Стецько у ефірі полтавських телеканалів «Місто+», ІРТ та «Центральний» транслювався яскравий історичний ролик. Цей відеоматеріал УІНП є продовженням започаткованого циклу «Люди епохи», — повідомив регіональний представник Інституту нацпам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Як зазначається на офіційному сайті УІНП, у ролику використані архівні фото та кадри відеохроніки, надані Конгресом українських націоналістів.
Довідково: УІНП як центральний орган виконавчої влади підготував до 100-річчя Cлави Стецько офіційні інформаційні матеріали. Читати тут. Слава Стецько (уроджена Ганна-Євгенія Музика) народилася 14 травня 1920 року в селі Романівка, нині Теребовлянського району на Тернопільщині. З 18 років за прикладом брата — активний учасник Організації українських націоналістів. Розбудовувала жіночу мережу ОУН, займалася пропагандою, поширювала інформацію про проголошений у Львові 30 червня 1941 року «Акт відновлення української державності». У 1943-му році була арештована німець ми нацистами у Львові, вісім місяців провела у тюрмі на Лонцького. Після звільнення (батьки і товариші по боротьбі задіяли усі свої зв’язки) була відправлена проводом ОУН до Відня. На еміграції стала дружиною одного з лідерів ОУН Ярослава Стецька, взяла собі його прізвище та ім’я. Була одним із активних діячів очолюваного ним Антибільшовицького блоку народів, а після його смерті сама очолила організацію. Була лідером ОУН (б) та заснованого нею Конгресу українських націоналістів, народним депутатом України трьох скликань. Двічі як найстарший член парламенту приводила до присяги депутатський корпус. Її життєвим кредом були слова: «Я вірю в українську націю».
