Розмір тексту

122 роки тому в Полтаві народився Степан Скрипник, майбутній патріарх Мстислав

10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Іванович Скрипник (Мстислав), патріарх Київський і всієї України.

Сторінки з біографії

Його батько походив із полтавського козацького роду, мати — рідна сестра Симона Петлюри. Навчався в Полтавській першій класичній гімназії, закінчив офіцерську школу в Оренбурзі.

У березні 1918-го вступив до кінно-гайдамацького полку імені Костя Гордієнко, з 1920-го — у 3-й Залізній дивізії Армії Української Народної Республіки. Отримав старшинське звання хорунжого. Особистий ад’ютант Головного Отамана Української Народної Республіки Симона Петлюри (1920-1921). У 1923-му емігрував до Варшави, закінчив Вищу школу політичних наук. У 1930-му обраний послом до Польського сейму, захищав права українців у Польщі. Брав участь у церковному і релігійному житті. 1 вересня 1941-го увійшов до складу «Тимчасової адміністрації Української православної церкви» на Волині.

Хата у Полтаві де народився Патріарх Хата у Полтаві де народився Патріарх

У квітні 1942-го прийняв постриг під чернечим ім’ям Мстислав, висвячений на єпископа Переяславського. Восени був заарештований гестапо, перебував у в’язницях Чернігова, Прилук та Києва. За клопотанням духовенства звільнений у квітні 1943-го. З 1947-го — митрополит УПЦ Канади. З 1949-го — митрополит УПЦ в Америці. Збудував церковно-меморіальний комплекс у Саут-Баунд-Бруці, поблизу Нью-Йорка. Очолив УПЦ у США в 1971-му.

30 жовтня 1989-го проголошений патріархом Української автокефальної православної церкви в Україні та за кордоном. На Всеукраїнському православному соборі в червні 1990-го обраний патріархом Київським і всієї України УАПЦ. В жовтні прибув в Україну. Після створення в 1992-му УПЦ Київського патріархату проголошений її патріархом. Тоді ж передав новоствореним Збройним силам України прапор 3-ї Залізної дивізії Армії Української Народної Республіки.

Про несподівані повороти долі цієї непересічної особистості розповідається у просвітницькому проєкті Українського інституту національної памяті «ІстФакт». Що ж змусило бойового командира прийняти чернечий постриг? Як він опинився за океаном і якою силою зумів примирити такі розрізнені частини української діаспори? І чому до нього приходив на чай Рональд Рейган?

За три роки свого патріаршества Мстислав сім разів відвідував Україну з тривалими візитами. Бував і в Полтаві.

«Патріарх був щедро обдарований світлим розумом і чудовою пам’яттю. Людей притягувала його простота і щирість при спілкуванні. У цьому пересвідчилося чимало віруючих Полтави під час зустрічей із святійшим у приміщенні обл. філармонії (травень 1991), міській раді, урочистого церковного служіння в Успенській церкві на Соборному майдані (19 грудня 1992)», — згадує учасник подій, настоятель Свято-Покровського храму Полтави ПЦУ протоієрей Миколай Храпач.

Вячеслав Чорновіл зустрічає Патріарха Мстислава в аеропорту Львова жовтень 1990 року Вячеслав Чорновіл зустрічає Патріарха Мстислава в аеропорту Львова жовтень 1990 року

На могилі Тараса Шевченка у Каневі 1990 року На могилі Тараса Шевченка у Каневі 1990 року

Помер 11 червня 1993-го у місті Грімсбі (Канада). Похований у скрипті собору святого Андрія у Саунт-Баунд-Бруці.

Увічнення пам’яті

На фасаді будинку у Полтаві, де мешкала родина Скрипників, у липні 1994 встановлено меморіальну дошку на честь патріарха Мстислава (архітектор Ю. В’ялий). У будівлі зусиллями православного сестринства св. кн. Ольги, єпархіального управління православної церкви (нині ПЦУ) та національно свідомої інтелігенції міста в липні 1995 року відкрито меморіальний музей, що діяв на громадських засадах.

Меморіальна дошка на родинному будинку Петлюр-Скрипників Меморіальна дошка на родинному будинку Петлюр-Скрипників

У рамках декомунізаційних процесів вулиця Карла Лібкнехта, де розташована садиба, у 2016 р. перейменована на вул. Патріарха Мстислава.

У 2014 році з ініціативи тодішнього очільника Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ПОДА (нині регіональний представник Українського інституту національної пам’яті) Олега Пустовгара телеканал «Лтава» створив низку коротких документальних фільмів «Поборники незалежності». Зокрема й про Патріарха Мстислава.

10 цікавих фактів

1. Мати Степана Скрипника, Маріанна Василівна — рідна сестра Симона Петлюри, третя донька Василя й Ольги Петлюр. Виховала чотирьох синів і доньку.

2. Навчаючись у гімназії, систематично відвідував церкву, співав у церковному хорі, допомагав під час богослужінь. Зокрема, прислужував вікарному єпископу Полтавської єпархії Юрію Ярошевському, який пізніше стане митрополитом Варшавським і буде вбитий за українізацію православ’я в Польщі.

3. Дядько Симон Петлюра був для молодого Степана прикладом для наслідування. В одному з інтерв’ю він розповідав: «Я був пуцвірком. Влітку він приїхав із Кубані і був два тижні, навчив мене одного вірша — „Пани, пани...“. А то було якраз на Різдво, і він хотів, щоб я той вірш декламував. Від цього пішло дуже багато... Мама була вдоволена, обняла мене, розчулилася, тато зрадів, але мама каже, я боюся, що цей Сенька зробить із тебе соціаліста».

У 1918-му був заарештований німцями разом із Симоном Петлюрою, провів у Лук’янівській в’язниці Києва понад чотири місяці.

4. У боротьбі за дерусифікацію церковного життя на Волині, де українці становили майже 70% віруючих, організував 10 вересня 1933-го так звану «Почаївську маніфестацію», на яку зібралося близько 20 тисяч прочан. Під час мітингу було розгорнуто жовто-блакитні прапори та транспаранти з вимогами українізації церкви.

У результаті тривалої боротьби, як зазначав В. Борщевич, «українцям удалося закласти основи національної ієрархії, українізувати богослужіння у 2/3 парафій єпархії, створити й відновити авторитетні церковно-громадські інституції, взяти керівництво єпархіальним життям у свої руки».

5. У польському сеймі за 9 років виголосив близько 20 промов. На початку німецько-польської війни в 1939-му заявив, що українці не мають підстав проливати кров за Польщу, яка впродовж двох останніх десятиліть була для України мачухою.

6. Дружина Степана Скрипника загинула за нез’ясованих обставин після зайняття Львова радянськими військами. Він сам піклувався про дітей, а незабаром прийняв чернечий постриг.

7. Перебуваючи в 1944-му в Польщі, організовував евакуацію українського духовенства з родинами (близько 700 чоловік) до країн Західної Європи.

8. У 1947-1949 рр., коли Мстислав очолював Українську православну церкву у Канаді, архієпископською резиденцією став другий поверх парафіяльного будинку Бриджпортської Покровської парафії, де владика приймав духовенство, проводив наради й видавав розпорядження.

9. Церковно-меморіальний комплекс у Саут-Баунд-Бруці називають «Українським Єрусалимом», або ж «Українським пантеоном». До нього входять консисторія, православна семінарія, видавництво з друкарнею, музей, бібліотека, архів, кладовище.

10. За три роки свого патріаршества Мстислав сім разів відвідував Україну з тривалими візитами.

На Всеукраїнських зборах Народного руху України в жовтні 1990-го він сказав: «Що б ми хотіли від політичних громад? Щоб вони розуміли роль Церкви в житті нашої нації... Церква — це є те середовище, навколо якого наростає моральна сила».

Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (за матеріалами проєктів УІНП «Історичний календар» та «ІстФакт»

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

128

Полтавщина:

Запропонувати тему