Розмір тексту

Уродженці Полтавщини у війську УНР: презентували відеолекції з мілітарної історії України

Український інститут національної пам’яті (УІНП) спільно з освітньою платформою «Експертний Корпус» підготував серію відеолекцій з військової історії України 1917-1921 років під назвою «Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції». Полтавцям вперше представили ці відеолекції цьогоріч у січні у краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського під час церемонії відкриття виставки «Українське військо: 1917-1921». У трьох відеолекціях показані процес створення армії, епізоди її становлення, визначні кампанії, операції та бої, легендарних командирів і той масштабний спадок, який Армія УНР залишила Збройним Силам сучасної України.

Тривалість відеороликів коливається у межах 30 хвилин — це дещо менше, ніж академічна лекція, проте саме завдяки короткій тривалості, а, головне, компактному викладу інформації, графіці, архівним світлинам та відеохронікам — цей відеопроєкт може зручно замінити чи доповнити лекції з воєнної історії для військових.

Серед іншого, у відеолекціях йдеться й про уродженців Полтавщини — Петра Дяченка і Василя Тютюнника.

Петро Дяченко — командир полку «Чорні Запорожці», уродженець села Березова Лука Миргородського повіту ( нині Гадяцький район Полтавської області. «Чорні запорожці» — одне із найлегендарніших, елітних збройних формувань Армії УНР. Загін існував у 1918-1920 роках, тобто за часів Української народної республіки та Української держави Павла Скоропадського. Спочатку це була кінна сотня, потім кінний дивізіон, а з березня 1919 року — 1-й кінний полк, що носив ім’я «Чорних запорожців» вже офіційно. Назву вони отримали через чорну уніформу. За козацькі шапки з матерчатими шликами загін неофіційно називали чорношличниками. Воювали з більшовиками, білогвардійцями, махновцями. І воювали добре — полк часто називають найбільш боєздатною та дисциплінованою українською частиною тих часів.

Командир полку Чорних запорожців Петро Дяченко Командир полку Чорних запорожців Петро Дяченко

Василь Тютюнник — український військовий діяч, генерал-хорунжий. Саме під його керівництвом українські війська взимку-влітку 1919-го воювали з Червоною армією, восени 1919-го — з білогвардійцями. Народився в селянській родині неподалік Хоролу на Полтавщині. Ад’ютантом Тютюнника в Україні був класик української літератури, видатний український поет-патріот Євген Маланюк. Своєму начальнику Маланюк присвятив твори «П’ята симфонiя» і «Балада про Василя Тютюнника». Закінчив чотирикласне Хорольське міське училище, Тифліське військове училище (1912). У крижаному грудні 1917-го на Західному фронті російської армії повністю панували більшовики. Глава Української ради фронту В. Тютюнник віддав українізованим частинам наказ: кинути фронт і пробиватися до Києва — на захист Центральної Ради. У столиці країни з замерзлих боліт білоруського Полісся вдалося прорватися лише декільком частинам. Незабаром вони зіграли значну роль у київських вуличних боях між більшовиками і військами Центральної Ради. Сучасники відзначають, що Тютюнник, плануючи операції, любив ризикувати. Проявив себе як найталановитіший полководець УНР, виступав за ведення бойових дій до останньої можливості. На відміну від деяких інших українських воєначальників, не прагнув конкурувати з Симоном Петлюрою.

Василь Тютюнник Василь Тютюнник

«Задовго до початку роботи над цим проєктом, ми проводили лекції з воєнної історії українського війська ХХ століття для військовослужбовців кількох частин.У процесі цієї роботи стало зрозуміло, що у виховних структур військових частин є колосальний дефіцит інструментів для інформування особового складу про різні періоди нашої воєнної історії. Останні роки відбувалося активне очищення армії від радянських міфів та «спільних» з росіянами аспектів воєнних традицій. Але ми усвідомлювали, що почасти військовим не вистачає наративів і контенту про ті історичні події та постаті, які заступають на місце чужих і ворожих історичних та ідеологічних конструктів і персонажів. Тому ми створили цикл лекцій з історії Армії УНР, оскільки цей період є одним із найменш проговорених у війську. Це готовий самодостатній інструмент для офіцерів морально-психологічного забезпечення, який дає глядачу базове уявлення про створення та бойовий шлях Армії, традиції якої зараз відновлюються в Збройних Силах України» — розповідає ведучий і автор проєкту, ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик.

Три серії відеолекцій мають назви:

Структура і формації Армії УНР

Ключові військові операції Армії УНР

Видатні командири Армії УНР

«Особливість цього відео контенту полягає в тому, що його цільова аудиторія — військові. Саме тому обрана тематика близька для них — у відео йдеться про столітні традиції формування українського війська, цікаві деталі військових операцій, особливості ведення тактики часів Української революції 1917-1921 років. Відеолекції для військових покликані також змити комуністичні маркери щодо мілітарної історії України», — коментує авторка проєкту, співробітниця УІНП Ганна Байкєніч.

«Коли ми розпочинали роботу над відео, то постало питання, кого брати на роль спікера: історика, актора, відеоблогера? Але оскільки це лекції для військових, ми вирішили, що найбільш переконливим у цій ролі буде той, хто має військовий досвід. Тож спікером став ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик», — деталізує координаторка проєктів освітньої платформи «Експертний Корпус», авторка проєкту Тетяна Швидченко.

Над проєктом працювали:

  • методичний супровід — Ганна Байкєніч, Олена Охрімчук;
  • наукові консультанти — Михайло Ковальчук, Павло Подобєд, Владислав Куценко, Іван Гоменюк, Андрій Руккас, Максим Ющенко, Максим Майоров; спікер — Роман Кулик;
  • сценарій — Роман Кулик, Тетяна Швидченко;
  • режисери-оператори — Анастасія Швайко, Микола Швидченко;
  • графіка — Микола Швидченко.
  • закадрові голоси — Дмитро Савченко, Святослав Бойко.

За матеріалами офіційного сайту УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

129

Полтавщина:

Запропонувати тему