143 роки тому на Полтавщині народився дослідник Малоперещепинського скарбу і захисник Михайлівського собору
16 лютого 1877 року у с. Москалівці Роменського повіту Полтавської губернії (нині Сумщина) народився Микола Макаренко, археолог та мистецтвознавець.
Належав до Полтавської вченої архівної комісії та Полтавського церковно-археологічного комітету (1908-1919 рр.). Професор Київського університету, дійсний член Всеукраїнського археологічного комітету (1924-1929 рр.), директор Музею західного та східного мистецтва імені Богдана Ханенка (1920-1924 рр.).
Автор понад 150 наукових розвідок. Брав участь у багатьох мистецтвознавчих і етнографічних експедиціях; проводив археологічні розкопки, зокрема на Роменщині (відкрив на Посуллі поселення сіверян, які згодом виокремив у роменську культуру) та Полтавщині (описав Малоперещепинський скарб); виконав понад 2 тисячі малюнків для археологічних видань. Одним із перших розглянув творчість Тараса Шевченка як художника.
Попри встановлення в Україні російсько-комуністичного окупаційного режиму cміливо і безкомпромісно боровся проти злочинного знищення церков, соборів, храмів. Микола Макаренко — єдиний з членів державної комісії не підписав у 1934 році акт про необхідність знесення у Києві видатної пам’ятки українського зодчества — Михайлівського Золотоверхого собору. Цей мужній вчинок науковцю коштував життя. За захист православної святині був репресований. У 1934 році його заарештували НКВДисти і вислали до Казані. У січні 1938-го року червоні кати Миколу Макаренка розстріляли.
