Полтавська музейниця вивчала досвід збереження національної пам’яті у Польщі
Український інститут національної пам’яті (УІНП) спільно із Фондом Лідери Змін (Fundacja Liderzy Przemian) організував проведення семінарів для очільників українських регіональних музеїв на тему «Дослідження феномену сучасного музею, його роль та місце у суспільстві як інституції пам’яті». Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» представляла його директорка Наталя Білан.
«Семінари відбувалися у межах музейної програми «Музей як інституція пам’яті», спрямованої Інститутом на допомогу регіональним музеям у розкритті потенціалу музеїв як майданчиків відновлення національної пам’яті та української ідентичності. Особливою темою, що потребує розширення бачення, є тема показу в музейній експозиції складної історії ХХ століття. Спілкування з польськими музейниками-практиками спонукає до того, щоб не боятися змін, не боятися ламати стереотипи, робити крок за кроком у створенні затребуваних українським суспільством майданчиків осмислення своєї історії», — сповістила начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті (УІНП) Наталя Іванченко.
У семінарах в Польщі взяли участь 11 учасників з України, які представляли такі музеї: Волинський краєзнавчий музей, КЗК «Обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського» (Шепетівка), КЗ «Покровський історичний музей» (Донецька область), Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Сумський обласний краєзнавчий музей, Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Вінницький обласний краєзнавчий музей, Черкаський обласний краєзнавчий музей, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.
Перед початком програм семінарів учасники поїздки відвідали поховання українських вояків армії УНР на православному кладовищі Воля у Варшаві та поклали квіти.
Біля памятника борцям за волю України
Семінари мали такі назви: «Регіональний музей: концепція, розвиток, популяризація», директор музею, заступник з наукових питань Томаш Кордаль; «Локальний міський музей: ревіталізація складної пам’яті», директорка музею; «Маркетинг, довгострокове планування, залучення фінансування з альтернативних джерел — гранти, меценати, програми», Малгожата Зайонц — головний спеціаліст з питань досліджень, відділ маркетингу, Йоанна Фікус — керівник відділу виставок Музею історії польських євреїв POLIN, Пьотр Ковалік — керівник освітнього відділу; «Упокорення шахти «Вуєк», зустріч зі свідком подій, ініціатором створення музею; «Як розповідати про травматичні події в історії країни?», презентація концепції розбудови Музею шахти «Вуєк», директор Сілезького Центру Свободи та Солідарності; «Центр Документації депортації мешканців Горішньої Сілезії до СРСР у 1945 р. Невідома історія», бургомістр гміни Радзьонкув Габріель Тобор; «Невідома історія. Як розповідати про травматичні події в історії країни?», директор Центру культури «Каролінка» Юстина Конік, колектив авторів і засновників музею Центру Документації депортації мешканців Горішньої Сілезії до СРСР у 1945 р.; «Локальна історія, котра вплинула на кордони Польщі на початку ХХ ст. Сілезьські традиції вчора і сьогодні», директорка музею Сілезьких повстань Халіна Бєда.Під час перебування у Польщі українські музейники мали змогу зустрітися із Павелом Ковалем — доктором гуманітарних наук гуманістичних Інституту політичних наук Польської Академії Наук, політиком, істориком, публіцистом, депутатом Сейму та Європарламенту, Левом Захарчишиним, консулом України в Ґданську, мали за честь зустрітися із Габріелем Тобором, бургомістром міста Радзьонкув, одним із ініціаторів створення Центру дослідження депортації мешканців Верхньої Сілезії та представником родини, що постраждала від режиму комуністів.
За матеріалами офіційного сайту УІНПЗ
