Правда про голодомор-геноцид. У полтавських кінотеатрах показали фільм «Ціна правди»
В українському прокаті, зокрема й у всіх полтавських кінотеатрах демонстрували новий історичний фільм польської режисерки Аґнешки Голланд «Ціна правди».
Науково-історичні консультації для авторів сценарію надали співробітники Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Також консультантом кінопроекту став відомий західний історик, автор книги «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» Тімоті Снайдер, що розповідає про злочини нацистського та радянського режимів в Україні, Білорусі, Балтії та Росії. Про це повідомив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Заснована на реальних подіях стрічка розповідає про молодого валлійського журналіста Ґарета Джонса, який приїжджає в СРСР в 1933 році. Колишній радник прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа після відставки прагне дізнатися, звідки Сталін бере такі великі кошти в умовах світової економічної кризи. Вирушивши у подорож на схід України, він дізнався про Голодомор-геноцид та розповів про це світові. Світ не жахнувся, він просто не повірив. Одним із головних героїв картини є також сумнозвісний журналіст Волтер Дюранті, лауреат Пулітцерівської премії за серію репортажів з СРСР, який впродовж 14 років (1922-1936) очолював московське бюро газети «Нью-Йорк Таймс». Він наполегливо заперечував Голодомор у своїх статтях. Згодом Дюранті назвали сталінським пропагандистом. Проте навіть під тиском громадськості та наукових досліджень Пулітцерівський комітет вирішив не відкликати премію. Щодо Ґарета Джонса, то його доля склалась трагічно: він загинув внаслідок спецоперації спецслужб СРСР на Близькому Сході, не доживши одного дня до тридцятиліття.
Існує версія, що саме статті Джонса про Голодомор надихнули письменника Джорджа Орвела на створення книги «Колгосп тварин». Можливо, віддав навіть йому данину назвавши його прізвищем одного з головних персонажів книги. Тож прокатна назва «Містер Джонс» кидає додатковий місток до роману Орвелла, тексти якого ніби коментують увесь фільм.
Ідея картини належить американській журналістці та сценаристці Андреа Халупі. Вона, американська журналістка українського походження, досліджувала «Колгосп тварин» Оруела. А згодом взялась за історію Ґарета Джонса. Вона розповідає, що працювала над сценарієм 14 років життя. А потім переконала взятися за цю роботу номінантку на премію «Оскар», польську режисерку Аґнешку Голланд. Серед найвідоміших фільмів режисерки — «Повне затемнення» із молодим Леонардо Ді Капріо, «Європа, Європа» про події ІІ світової війни (саме він приніс режисерці номінацію на «Оскар»).
Зйомки велися в Польщі, Україні та Шотландії. Москву у картині зіграв Харків. Основні події відбуваються у березні 1933 року. Режисерка, за її словами, планувала зняти подорож Джонса українськими селами у сіро-коричневій гамі. Проте температура різко впала та випав сніг. Тож акторові Джеймсу Нортону довелося блукати у глибокому сніг. Сцени, які безпосередньо відбуваються у вмираючих селах, займають не так багато екранного часу. Головною темою у картині є необхідність правди та її ціна. Попри те, що більшість часу у картині просто розмовляють із різною завзятістю, дві години екранного часу минають дуже швидко. Голланд кидає у бій за правду усю свою майстерність. Два поїзди на сусідніх коліях, як два паралельні світи, несподівані ракурси, крупні плани, велика увага до історичних деталей та прагнення історичної достовірності, усе це складає добру, міцну історію в цей історичний фільм.
