Розмір тексту

У прокат вийшов історичний фільм «Чорний ворон», сценарій до якого написав уродженець Полтави Тарас Антипович

Актор-ворон на прізвисько Фрейд Актор-ворон на прізвисько Фрейд

Історичну драму «Чорний ворон» режисера Тараса Ткаченка за мотивами однойменного роману Василя Шкляра показують у більшості кінотеатрів України, в тому числі й Полтави.

Твір став відомим ще десять років тому за таких обставин. Рішенням Шевченківського комітету Шкляру присудили за роман «Чорний ворон» найавторитетнішу літературну премію — Шевченківську. Але з боку деяких депутатів-регіоналів посипалися безглузді наклепи, а друзі тодішнього міністра-українофоба Табачника навіть звинуватили Шкляра у антисемітизмі. Тож автор поставив януковичу ультиматум: мовляв, прийму Шевченківську премію лише після відставки українофоба Табачника. Тодішній проросійський президент янукович очікувано став на бік одіозного проросійського політика, а роман отримав імідж переслідуваного. Продажі книги зросли (протягом 5 років розійшлася накладом у 300 тисяч примірників), активно коментувалася літературними критиками на тематичних сайтах. Завдяки «мудрому» проФФесорському указу Шкляр набув небаченої популярності, мало не щодня виступав на загальнонаціональних теле і радіо каналах, давав інтерв’ю провідним інформагенціям, проводив масові зустрічі і презентації в регіонах. До речі, така презентація у 2010 році проходила з ініціативи тодішньої очільниці Полтавської облспілки письменників Олени Гаран й в стінах Полтавського національного педуніверситету. Подібного рівня історичної прози на тему визвольного руху не на західній, а саме у нас, в центральній Україні, досі не було. Виданню передував друк у журналі «Сучасність», який виходив у світ за підтримки Українського інституту національної памяті (УІНП) (його в часи президентства Віктора Ющенка очолював академік Ігор Юхновський та фонду народного депутата В’ячеслава Кириленка. На Полтавщині першими читачами роману стали передплатники газети «Зоря Полтавщини», яка, завдячуючи заслуженому журналісту України Григорію Гриню надрукувала його на своїх шпальтах в часи правління українського президента Ющенка, коли у владі були певні вкраплення патріотичних професіоналів. Автор працював над романом тринадцять років. Події розгортаються у 20-х роках, коли більшовицька Росія перемогла УНР. Однак збройна боротьба тривала. Відчайдушний опір російським окупантам чинили повстанці Холодного Яру. На їхньому чорному бойовому прапорі був напис: «Воля України або смерть». «Чорний ворон» — перша сучасна художня інтерпретація тих подій. Сюжет ґрунтується на маловивченій сторінці української історії. Ось як охарактеризувала роман наша землячка, уродженка Полтави, відома письменниця і журналістка, адміністратор премії «Книга року Бі-Бі-Сі» Світлана Пиркало: «Книга Василя Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон» стала однією з найгучніших літературних подій кінця 2009 — початку 2010 року. Написано стрімко, захопливо, інколи весело, інколи страшно. Він суперечливий, як і все, що стосується української історії, — лунали й звинувачення автора у надто позитивному зображенні українців і надто негативному — представників інших національностей. Проте для масового історичного роману це не є чимось незвичним. Книга Шкляра відкрила для багатьох читачів пласт української історії, про який хіба декому з них діди й прадіди розповідали пошепки. До цього про Холодний Яр — неймовірну боротьбу повстанців проти Червоної армії — можна було почитати хіба в малодоступній книзі Горліса-Горського «Холодний яр», тепер же ця тема у захопливому викладі присутня на полицях багатьох книгарень».

Десять років тому Василь Шкляр закликав свідомих громадян збирати гроші на однойменний фільм. Ідею підтримали у громадських середовищах. Однак задум зреалізувався лише, коли Державне агентство у справах кіно, очолюване Пилипом Іллєнком, виділило кошти на важливий кінопроект. Він переміг у дев’ятому конкурсному відборі Держкіно у вересні 2016 року: був затверджений бюджет в 20 млн. грн., чверть цієї суми взяла на себе держава. Тож, драму створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно компанією «ТЕТ-Продакшн» на замовлення телеканалу «1+1». Сценарій написав письменник Тарас Антипович, уродженець Полтави.

Василь Шкляр подякував акторам і голові УІНП у 2014-2019 рр., нині депутату ВР Володимиру В’ятровичу. «Він уперше дав мені «зелену вулицю» до архівів СБУ, бо очолював тоді Галузевий архів СБУ і пустив мене в цю таємницю», — сказав він. Письменник розповів, що вони мали дискусії щодо саундтреку. «Ми любимо багатьох сучасних співаків, яких багато, дуже їх шануємо. Тут міг би звучати і Андрій Середа з «Кому Вниз», і Сергій Василюк з «Тінь Сонця», і мій любий друг Іван Леньо з «Kozak System». Але так випало, що цю пісню виконує Вакарчук. І мені здається, що в слова, які ви почуєте, — «Веселі, брате, часи настали...» — стільки змісту вкладено!» — підкреслив Шкляр.

Костюми для фільму створювала Марія Квітка — науковий консультант, куратор проектів Українського Інституту Історії Моди. Вона розповіла, що одним з найбільш значущих для творців стрічки джерел були спогади Юрія Горліса-Горського — він був учасником холодноярських подій.

Режисер Тарас Ткаченко наголосив, що фільм і роман дуже різні. «Але я думаю, що тепер ми маємо про Холодний Яр не одну, а дві історії. І я сподіваюсь, що ті, хто не прочитав роман, після перегляду підуть додому, знайдуть цю книжку, або її можна знайти в крамницях, і нарешті прочитають. Роман набагато ширший, набагато філософічніший, і ви будете мати ще кілька днів спілкування з Холодним Яром», — закликав Ткаченко.

Одним з головних акторів у фільмі «Чорний ворон» став справжній ворон на прізвисько Фрейд. Йому 10 років, на його рахунку вже шість повнометражних фільмів.

Сюжет стрічки складається навколо головного героя Івана на прізвисько Ворон. 1922 рік. На просторах Холодного Яру з червоноармійцями борються повстанці під керівництвом різних отаманів. Головний герой — колишній старшина царської армії (актор Тарас Цимбалюк), тричі Георгіївський кавалер, потім боєць армії УНР, якого називають Чорний Ворон. На момент дії картини Холодноярська республіка перестала існувати, і чоловік просто хоче жити мирним життям: він одружений, і його дружина Тіна (Ксенія Данилова) чекає дитину. Однак по душу головного героя приходить начальник Особливого відділу Московської НК — Юхим Євдокимов (Андрій Мостренко) і пропонує йому угоду: більшовики залишають козака в спокої, давши індульгенцію, але за це розраховують на допомогу в ліквідації партизан, яких чекіст називає «бандитами». Відповідь Іван має дати до ранку, в заручники взято його батька — Якова Чорноуса. Однак на ранок з’ясовується, що його батько помер, побитий садистом-червоноармійцем з «промовистим» прізвищем Бєсовський. Той вирішує мстити і подається в ліс до гайдамаків... Головну роль у картині виконує Тарас Цимбалюк. Інші ролі зіграли Павло Москаль, Андрій Мостренко, Ксенія Данилова, Даниїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Наталія Сумська, Віктор Жданов.Режисер фільму Тарас Ткаченко. Оператор — Олександр Кришталович. Художник — Ігор Філіпов. Генеральний продюсер — Олександр Ткаченко.

Тарас Цимбалюк зіграв Ворона Тарас Цимбалюк зіграв Ворона

Василь Шкляр озвучив історичні коментарі у стрічці, тож це його голос чує глядач.

«Переглянув цей фільм у кінотеатрі. Запрошую усіх охочих,усіх небайдужих до української історії також познайомитися із цим фільмом! Події, що відбуваються у «Чорному вороні», нагадують і сьогодення.Це перший фільм про Холодноярську республіку і ті події актуальні дотепер, бо вони перегукуються з нашим часом. Нині, коли в Україні знову, як і сто років тому окупант той самий-Росія! Вже шість років триває нова кривава російсько-українська війна, тож цей фільм стане своєрідним натхненням і для наших воїнів-захисників», — наголосив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

152

Полтавщина:

Запропонувати тему