«Майдан від першої особи. Регіональний вимір» — для полтавців презентували книгу УІНП

Її відвідали старшокласники полтавських шкіл, студенти історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету, вчителі історії, співробітники Полтавського обласного інституту післядипломної освіти, журналісти, науковці, громадські діячі, учасники й організатори Полтавського Майдану, чиї спогади увійшли до книги. У презентації взяла участь начальник відділу інформаційно-видавничої діяльності Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації Оксана Лісан.

Збірник спогадів підготовлено у рамках проєкту УІНП «Майдан: усна історія». Ініціатива виникла навесні 2014 року, її мета — збір відео- та аудіосвідчень очевидців і учасників Революції Гідності. На основі записаних спогадів започаткована серія друкованих видань «Майдан від першої особи». У 2015 році вийшов випуск «45 історій Революції Гідності», у 2016-му — «Мистецтво на барикадах». Записи спогадів активістів з усієї України стали основою для Архіву Майдану та слугуватимуть джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів та ін. У майбутньому матеріали будуть доступні для широкого загалу, також їх використають в експозиції Музею Свободи/Музею Майдану. Найцікавіші розповіді поступово оприлюднюють у різних програмах на телебаченні, радіо, у документалістиці та в книгах.
«До третього випуску серії видання „Майдан від першої особи. Регіональний вимір“ записано 415 інтерв’ю в діячів з регіонів, аби є реконструювати події місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях — на її периферії. Тож, укладачі спробували у такий спосіб заповнити цю прогалину, формуючи уявлення про Майдан як загальноукраїнське явище. Випуск складається з 25 розділів — за кількістю регіонів України. Розділи подаються за назвами областей, розташованими в алфавітному порядку. Створюючи видання, залучали різних оповідачів, ті, які могли з різних позицій представити своє бачення Майдану. Це були студенти, громадські діячі, політики, митці, медики, священики. Намагались представити Революцію Гідності як загальноукраїнське явище», — розповіла присутнім гість з Києва, координаторка регіональних записів проекту «Майдан: усна історія», співробітник УІНП, кандидат історичних наук Тетяна Привалко.

Тетяна Привалко. Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОД

До речі, цього дня вона презентувала цю книгу на телебаченні та радіо

Тетяна Привалко, координаторка регіональних записів проєкту «Майдан: усна історія»

Потужною складовою книги є полтавський розділ. Громадськими партнерами з реалізації проекту на Полтавщині у 2017 році стали обласне об’єднання товариства ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка та обласна суспільна телерадіокомпанія «Лтава» (нині Полтавська філія НСТКУ «UA Полтава»). Зокрема, просвітянин Олег Пустовгар уклав для книги Хроніку подій Революції Гідності на Полтавщині, підготував власні спогади та координував роботу з долучення до проекту журналістів, що займаються історичною тематикою та учасників Полтавського Майдану, які би погодилися поділитися своїми спогадами про пережите. Відповідно до методичних рекомендацій з реалізації проекту «Майдан: усна історія», розроблених УІНП, до опитування були запрошені люди різного віку та статі, різних громадських ініціатив та об’єднань. Записи їхніх спогадів відбулися на телерадіокомпанії «Лтава». За проведення цих записів узялися журналісти Олександр Бобошко та Сергій Блавацький. Інтерв’ю учасників Майдану в Полтаві невдовзі стали основою для серії радіопередач «Нова доба», автором і ведучим яких був Олександр Бобошко та телевипусків авторської програми Сергія Блавацького «Уроки історії».

Олександр Бобошко і Сергій Блавацький

Полтавська філія НСТКУ «UA Полтава» має відеоканал в інтернеті, де кожен охочий може подивитися ці програми.

«Я був учасником Революції Гідності як у Києві, так і в Полтаві. Іноді доводиться чути скиглення про розчарування. Але важливо усвідомлювати ключову сутність Майдану. Це було повстання за незалежність! Якби тоді не усунули проросійський режим Януковича, Україна вже давно б перетворилася на квазі-псевдо-„державу“ у сфері впливу нашого споконвічного ворога — Москви! Таку собі Малоросію... Російсько-українська війна — це логічне продовження боротьби за незалежність. І завершиться вона лише після розпаду Російської імперії на низку незалежних держав.

То як можна розчаровуватися у тому, що свідомі українці як тоді-на майданах вберегли, так і нині — на російсько-українському фронті продовжують мужньо оберігати українську державність?
Вже минуло 6 років з тих подій. Цінність спогадів, що опубліковані у книзі , в тому, що вони робились „по свіжих слідах“. Вони досить чіткі, емоційно забарвлені. Справді, підбирали різних людей. Приміром, у книзі надруковано спогади Архієпископа Полтавського і Кременчуцького ПЦУ Федора. Він описує свої враження, емоції, розповідає про найгарячіші дні майдану. Приміром, коли наприкінці січня 2014 року вирушила хода від облдержадміністрації до Свято-Успенського собору, де він відслужив молебень по загиблим», — наголосив ініціатор презентації , член Президії Ради Майдану (2013-14рр.), регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Олег Пустовгар

«Записати такі спогади запропонував Український інститут національної пам’яті. Почали записувати в листопаді 2016 року. Записали приблизно 30 життєвих історій людей різного віку і статі. Там були й музиканти, й художники, й кандидати наук. Дуже різні люди», — сказав журналіст Сергій Блавацький. Він пригадав: люди, які приходили до студії тоді, були щирими, «запаленими», інколи плакали прямо в ефірі, а один герой прийшов на програму із гумовим кийком. «Протестувальники в Києві захопили машину СБУ з „прослушкою“. І тоді на них пішов озброєний „Беркут“. А хлопці були без зброї. І нашому земляку Андрію розбили цим кийком голову. Та в протистоянні з „беркутівцем“ він забрав у нього цей кийок».

«З цих програм вже вийшли нариси для книги. Ми були більше модераторами, приводили людей в студію, записували. Були визначені певні теми, питання, на яких мали звертати увагу. Оповідачі-це люди, які брали найбільшу участь у полтавському Майдані, хоча я б не виокремлював нікого. Кожен, навіть якщо один день там був, має право вважатися рушієм української історії. Більшість людей я знав особисто й до того, але багато з них під час інтерв’ю відкрились з іншого боку. Це були учасники полтавського майдану, хоча дехто з них їздив і на київський майдан», — говорить журналіст «Українське радіо. Лтава» Олександр Бобошко. Учасники презентації, спогади яких увійшли до книги, Роман Чабановський та Юліан Матвійчук були очільниками самооборони Полтавського Майдану. «Ми протистояли «Беркуту», ми не пустили їх на Майдан, їх зупинили, і під ранок ми вже бачили, як люди з усіх куточків Києва колонами сходяться на Майдан нам допомагати",- поділився вони спогадами. Також у книзі оприлюднено спогади й інших полтавських майданівців — Тетяни Авдєєвої, Андрія Баранова, Петра Ворони, Станіслава Коряка, Віри Маслак, Вікторії Родічевої, Віктора Стеблянка та ін.

Роман Чабановський

Юліан Матвійчук

Співробітники УІНП передали книгу громадським організаціям та до бібліотек Полтавщини.

За матеріалами сайту Полтавської облдержадміністрації