У полтавському музеї розвінчують російські імперські міфи про гетьмана Івана Мазепу та Полтавську битву
У музеї історії Полтавської битви цьогоріч реалізували низку важливих україноцентричних ініціатив. Про це повідомили директорка музею Наталія Білан та її заступниця з наукової роботи Людмила Шендрик.
Зокрема, нещодавно презентовано проект «Велика Північна війна і Полтавська битва мовою документів». Презентацію відвідали в.о. міського голови Олександр Шамота, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, журналісти, історики, працівники відділу культури і туризму міськвиконкому, активісти товариства «Просвіта», ГО «ВелоПолтава» та Українського козацтва. У залах музею з’явилися факсиміле історичних документів: Кардиського миру 1661 року, підписаного між Швецією і Московією, маніфесту Карла ХІІ до українського народу (листопад 1708 року), маніфесту гетьмана України Івана Мазепи до українського народу (28 жовтня 1708 року), листів кошового отамана Запорізької Січі, який виступив проти московського царя Петра I, Костя Гордієнка 1708-1709 рр., документів, що свідчать про позицію Полтавського полку в подіях весни-літа 1709 року.
Лист отамана Запорізької Січі Костя Гордієнка у відтепер постійній експозиції музею
Документи висвітлюють й інформаційну війну московського царя Петра І проти гетьмана України Івана Мазепи. Не секрет, що військовим діям на полях битв як тоді — при Петру I, так і нині — при Путіну, передувала потужна ідеологічна кампанія. Війна, яку вів цар Петро І проти гетьмана Івана Мазепи, відрізнялася від попередніх московсько-українських війн безпрецедентним пропагандистським супроводом. Так звана «війна маніфестів», на жаль, українською стороною була програна. Чому так сталося? На це запитання й дадуть відвідувачам екскурсоводи музею.
Екскурсію проводить Людмила Шендрик
Один із кращих вітчизняних мазепознавців, заступник директора з наукової роботи Людмила Шендрик, оперуючи документами — джерелами з монографій вітчизняних, польських, російських істориків (зокрема й петербурзької дослідниці Таїрової-Яковлевої), висвітлила такі моменти:
- причини переходу Івана Мазепи на бік Карла ХІІ;
- хто підтримав Івана Мазепу в рішенні про вибір шведського короля як союзника;
- чи укладав Іван Мазепа договір із польським королем Станіславом Лещинським;
- методи боротьби Петра І проти Івана Мазепи: війна без правил;
- з якою метою була проголошена анафема Івану Мазепі;
- позиція запорозьких козаків у подіях 1708–1709 років.
У колекції музею представлено медалі, медальйони, гравюри, живописні полотна, які за часів Петра І використовувалися з пропагандистською метою як засіб впливу на свідомість людей. За їхньою допомогою творився імперський міф про «великого правителя», який здобув блискучі перемоги.
Цей проект став продовженням розширення теми участі України у європейському воєнному конфлікті початку ХУІІІ століття. В експозиції з’явився планшет з документами — основні положення міжнародних договорів, які укладала Гетьманщина з європейськими державами та угоди гетьманського уряду з Московією.
Ще один новий розділ експозиції оповідає про долю козаків і шведів, яких московити під час Північної війни взяли у полон.
Півроку тривала спільна робота музейників із Лабораторією історичного одягу (м. Київ), її керівником Святославом Сичевським та одеським істориком одягу Сергієм Шаменковим. в експозиції другої зали «Українська держава до подій Великої Північної війни (1648-1700 рр.)» відтепер експонується манекен сердюка — козака-піхотинця, представника професійного війська часів гетьмана Івана Мазепи. До роботи над створенням образу вояка-мазепинця долучився й полтавський художник Ігор Гречановський. Сердюки часто завдавали суттєвих проблем супротивнику, були вірним оплотом гетьманської влади. На 1709 рік в Гетьманщині діяли 5 сердюцьких полків.
Перегляд документального фільму
Створено фільм «Полтавська битва» в 3D форматі авторства полтавського художника Олега Лебединського, текстову частину котрого написали наукові працівники музею. Автор фільму візуалізував карти шведського Генерального Штабу, створені на основі досліджень військового топографа Карла Бенедика протягом 1914-1918 рр.
Оновлено й картографічний матеріал періоду Великої Північної війни та Полтавської битви та видано туристичний путівник «Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви».
Як розповіла директорка музею Наталія Білан, цьогоріч з нагоди 310-х роковин подій Великої Північної війни на Полтавщині і воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи Державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви» у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка проведено «круглий стіл» «Полтавська битва: міфи і факти». Свої наукові доповіді студенти присвятили розвінчуванню широко відомих імперських міфів про Полтавську битву та окремі важливі події до і після неї: укладення українсько-шведського договору 1708 року, військові дії на теренах Полтавщини у 1708-1709 рр., облога Полтави. Студентські роботи оцінювали експерти — відомі в Україні історики Віктор Брехуненко — доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України та Ольга Ковалевська — доктор історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.
«Реалізація зазначених ініціатив є важливою з точки зору нагальної необхідності посилення українською складовою тематико-експозиційного плану музею. Як відомо, він був відкритий у сталінські часи — у 1950 році. Тож, не дивно, що його колекція на той час поповнювалася артефактами, які зазвичай відображали російську імперську та радянську оцінки Полтавської баталії як «побєди руского оружия» і московського царя Петра І», — вважає регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Він підкреслив, що значним кроком з нівеляції імперських ідеологічних впливів стало створення у 1994 році, після відновлення незалежності України , окремої зали про історію Української держави другої половини ХУІІ-початку ХУІІІ століття.
«Експозицію про ранньомодерну українську державу Гетьманщину суттєво оновили й доповнили у період правління президента Віктора Ющенка та головування у Полтавській ОДА Валерія Асадчева. Зокрема, реконструювали експозицію у 2009 році, у рамках виконання Указу Віктора Ющенка «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладення україно-шведського союзу. Також тоді наша команда подбала про видання книги авторства Людмили Шендрик про видатного соратника Мазепи,творця першої української Конституції гетьмана Пилипа Орлика», — підсумував Пустовгар.
