На місці монументу Леніну — пам’ятник жертвам геноциду
Таку ініціативу підтримала Полтавська міська комісія з розробки Концепції вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського провели засідання комісії з розробки Концепції вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років у м. Полтава на 2018-2020 роки. Цю громадсько-експертну інституцію як дорадчий орган місцевого самоврядування створили депутати міськради. Її діяльність згідно з рішенням сесії Полтавської міськради координуватиме депутат міськради, ветеран сучасної російсько-української війни Юліан Матвійчук. Тож він і головував на зібранні.
До комісії увійшли та взяли участь у нараді Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (ПЦУ), заступник голови обласної ради Анатолій Ханко, голова обласної організації Національної спілки художників Юрій Самійленко, представник ГО SavePoltava, ветеран сучасної російсько-української війни Віктор Трофименко, директор Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського Олександр Супруненко, начальник відділу культури Полтавського міськвиконкому Лариса Кречко, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, громадські активісти Віталій Сороковий, Ніна Кирпотіна, завідувачка кафедри історії України ПНПУ, професорка Людмила Бабенко, кандидат історичних наук Віктор Ревегук, представники політичних партій та громадських організацій патріотичного спрямування. Зібрання відбулося у форматі «круглого столу».
Обговорювали місце спорудження пам’ятника жертвам голодоморів в обласному центрі та створення символьного простору пам’яті, присвяченого вшануванню невинно убієнних в часи російсько-комуністичного режиму. На розсуд присутніх запропонували кілька локацій: біля кінотеатру «Алмаз», двір Будинку профспілок, простір навколо каплиці неподалік Військового коледжу зв’язку, Петровський парк, Павленківський парк, трикутник вулиць Європейська — Панаса Мирного — Кагамлика, Дослідне поле, оглядовий майданчик з боку Панянського бульвару та алея до нього, а також колишня площа Леніна (нині майдан Небесної Сотні).
В результаті тривалих дискусій голоси розділилися. Зрештою, учасники комісії погодились на останній локації — площі Небесної Сотні. На наступному засіданні планують обговорити склад конкурсної комісії, замовника, кошторис та варіант конкурсу. Водночас громадські активісти Віталій Сороковий та Олександр Сороковий невдовзі на площі Небесної сотні встановлять тимчасовий меморіальний знак. Це буде кількатонний камінь Жертвам Голодомору-геноциду XX ст.
Також присутні підтримали низку ініціатив Олега Пустовгара. Зокрема, громадське і експертне середовище Полтави ініціюватиме обговорення на комісії з питань найменування, перейменування, елементів міського середовища, пам’яті осіб та подій при Полтавському міськвиконкомі низки заходів з створення символьного простору з увічнення пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років. А саме — УІНП пропонує встановити інформаційно-меморіальну дошку на будинку колишнього «Торгсину» поблизу переходу «Злато місто» в центрі Полтави; внесення до переліку пам’яток культури меморіального хреста, встановленого в 90-х роках з ініціативи Полтавських Руху і «Просвіти» на території Свято-Покровської церкви ПЦУ в мікрорайоні Сади-2; встановлення інформаційно-меморіальної дошки барельєфного типу автору роману про голодомор «Жовтий князь», уродженцю Полтавщини Василю Барці на вулиці його імені (колишня Щорса), прилеглій до Київського залізничного вокзалу в Полтаві.
Олександр Супруненко поінформував присутніх, що масові поховання загиблих від Голодомору 1932-33 знаходяться на Монастирському кладовищі Полтави, куди їх звозили з околиць міста та довколишніх сіл. Учасники одноголосно проголосували за звернення до вищезгаданої комісії щодо впорядкування цих місць пам’яті та встановлення там пам’ятного знаку.
