Органічне без меж. Європейський досвід для полтавських аграріїв

— З органічних продуктів купую пластівці однієї полтавської фірми. 13-16 грн коштує 800-грамова упаковка (залежно від того, з якої крупи). Якщо виробники не брешуть — зерно для них виростили без хімікатів. Як кажуть, і смачно, і корисно. Чи буду купувати ще щось органічне? Залежить від ціни, — розповідає полтавка Світлана Бондаренко.

Коли ми говоримо про органічну їжу, то йдеться не просто про продукцію без ГМО, залишків хімікатів, створену в екологічно чистих місцях. Йдеться про особливо дбайливе ставлення до землі, рослин та тварин при виробництві. Хто собі може таке дозволити на Полтавщині?

Шикуйтеся до них, будь ласка

Свою продукцію «органічні» виробники продають і на внутрішньому ринку, звичайно, але левова частина йде на експорт.

Органічна карта України

Найвідоміший приклад — підприємство Героя України Семена Антонця у Шишацькому районі. Всю рослинну та тваринну продукцію ТОВ «Агроекологія» зазвичай викуповують ще до того, як вона з’явилася фізично. Це підприємство Полтавщини має одні з найдавніших в Україні традиції органічного землеробства. Сьогодні воно спеціалізується на рослинництві та має високопродуктивне стадо корів. Їхнє молоко забирають відомі переробники для виготовлення дитячого харчування. А насіння соняшника та сої купує «Укролія» з Диканщини. Її олію під торговою маркою «Garna» в Полтаві знайти важко, а в європейських країнах — легко.

Інший успішний приклад органічного підходу на Полтавщині демонструє ПП «Граніт-агро», що у Семенівському районі. Підприємство вирощує органічні сою, кукурудзу та технічну коноплю. Продукцію знаходять і викуповують ще «на етапі поля» як українські, так й іноземні товаровиробники.

ТОВ «Кварк» (базується у Миргороді) займається органічним рослинництвом — близько 20 культур. Частину сировини купують для переробки такі підприємства, як ТОВ «Діамант» у Полтаві. Товариство виготовляє багато чого корисного і смачного, його найвідоміша продукція — різноманітні пластівці для приготування каш.

Ми згадали лише кілька відомих в «органічних колах» підприємств. За даними міністерства аграрної політики України, Полтавщина за площами вирощування органічної продукції займає І місце в країні. П’ять останніх років 28 підприємств області використали не дарма, отримавши сертифікати на органічну продукцію від органів стандартизації.

Довга дорога до... 25%

2 серпня набирає чинності Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Під нього розробляють 12 підзаконних актів. Таким чином, скоро Україна стане однією із 93 країн світу де є свій «органічний закон».

Крім того, існує така собі «Органічна карта світу». За статистикою Єврокомісії, як країна-постачальник органічної продукції Україна посідає І місце в Європейському Союзі, на світовому ринку — IV місце.

Експертка з органічного землеробства Наталія Прокопчук

Цікаві дані є в експертки проекту «Німецько-української співпраці в галузі органічного землеробства» і консультантки FiBL Наталії Прокопчук:

— В Україні площа сільськогосподарських земель із органічним статусом та перехідного періоду — 289 тисяч га. При цьому частка органічних земель від загальної площі с/г земель складає лише 0,67%.

Давайте порівняємо.

У Чехії «органічному питанню» приділяють значно більше уваги. Там 12% ріллі використовують під органічне землеробство.

В Австрії ситуація ще краща. Чверть ріллі країни — під органічними культурами.

На органічному ринку в Україні діє 504 оператори, у тому числі 304 сільгоспвиробників. В Австрії сьогодні нараховується 23 тисяч таких підприємств.

То що ж успішні країни можуть дати Україні?

Австрійське органічне і фотогенічне

Австрійська наука про вирощування сільськогосподарських культур формувалася 116 років. На органічному ринку між собою конкурують як малий і середній, так і крупний бізнес. Але все-таки більше — невеликих сімейних ферм, які оброблюють до 50 га землі. Такі господарства успішно продають свою органічну продукцію співгромадянам на 20% дорожче за традиційну.

Керівні принципи технологічної роботи австрійців поєднують у собі ґрунто- і водозберігаючі заходи, уникнення ущільнення ґрунту та енергетично ефективні способи його обробітку. Науковим підходом із українцями ділиться професор Віденського університету природних ресурсів і природознавства Герхард Мойтці.

Герхард Мойтці розповів про енерго- та водоефективність систем обробітку ґрунту

Австрійці підрахували, що ерозія шару ґрунту в 1 см (при середній щільності) призводить до незворотної або умовно оборотної втрати близько 150 тонн родючої землі з гектару. А втрати врожаю при ущільненні ґрунту важковаговим транспортом можуть сягати до 35%.

За даними іншого професора Віденського університету природних ресурсів і природознавства Гельмута Вагентрістл, існує ТОП-10 культур, яким австрійські товаровиробники надають перевагу через попит на ринку і відносну простоту вирощування. На І місці за величиною засівних площ — озима пшениця. Далі у порядку зменшення — яра пшениця; конюшина; пасовищні, сінокісні та силосні кормові культури; соя; тритикале; жито; кукурудза; полба; люцерна.

Цікаво, що для австрійців сівозміна покликана не тільки сприяти родючості ґрунтів. Її супутні цілі — боротьба з бур’янами, захворюваннями рослин та шкідниками. Також на меті чергування культур — ресурсозбереження через замкнутий контур полів, оптимізація економіки праці та диверсифікація маркетингу. Крім того, австрійці дбають про естетичний вигляд полів під час сівозмін (!) — вони засіяні різнокольоровими квітучими рослинами: це цінують туристи.

В Австрії культивується вирощування сумішей рослин, як проміжних культур, за що аграрії отримують субсидії від уряду: від 120 до 200 євро за гектар. Йдеться про вирощування від однієї до п’яти культур одночасно на одному полі із дотриманням вимог до дат посівів та обробітку землі.

Гельмут Вагентрістл говорив про розвиток органічного землеробства в Австрії

Але аграріям Австрії допомагають розвиватися не тільки субсидії та дотримання правил вирощування культур і обробітку землі. Є поруч із Віднем експериментальна ферма Гросс-Ензерсдорф. Селекція і захист рослин, агротехніка, органічне сільське господарство (як окремий напрямок досліджень), гідравліка в аграрному секторі, біоінженерія та ландшафтне будівництво — ось перелік напрямків за інтересами австрійських вчених. Їхня ціль — створення прикладної бази знань: і не тільки для місцевого сільського господарства, а й на експорт.

Ізраїль просуває мікоризу, німці — стародавні культури

Сьогодні в Україні в органічному (та й у звичайному) землеробстві набувають популярності мікоризні інокулянти. Йдеться про симбіоз рослин із грибами. Огортаючи собою коріння, грибниця захищає його від ґрунтових патогенів, зберігає водний баланс рослини, забезпечує харчування доступним фосфором і азотом, акумулює важкі метали. 90% квіткових культур здатні утворювати мікоризу.

Ден Гродськи вважає, що мікоризні інокулянти здатні на прорив у землеробстві

В Україні й на Полтавщині мікоризні інокулянти пропонує ізраїльська компанія Groundwork Дена Гродськи. Товаровиробникам обіцяють не тільки збільшення врожаїв, а й поліпшення якості ґрунтів при застосуванні мікоризи.

Селекціонер з Німеччини, генеральний директор компанії Südwestdeutsche Saatzucht Gmb H&Co KG Карл-Людвіг Нау залюбки ділиться з охочими своїм досвідом вирощування стародавніх зернових культур. Їх відроджують для того, щоб покращити генетичну варіативність, вивести нові сорти зернових, стійкіших до сучасних хвороб.

Карл Нау бачить потенціал рослинництва у стародавніх зернових культурах

***

Як бачимо, «органічному» світу є, що запропонувати Україні.

— А вітчизняним товаровиробникам варто готуватися до якісного стрибка і навчитися продавати не лише органічну сировину, а й готові до споживання якісні продукти харчування, — говорить Наталія Прокопчук.

Яку органічну продукцію експортує Україна

Довідково. Матеріал створений на основі презентацій науковців, які люб’язно надали автору організатори V Міжнародної конференції з органічного рослинництва «Кращі європейські практики та український досвід». Захід відбувся у Полтавській державній аграрній академії завдяки інформаційному центру «Зелене досьє» у партнерстві з органом сертифікації «Органік Стандарт» та із залученням експертів Дослідного інституту органічного сільгоспвиробництва (FIBL, Швейцарія) за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC).

Анна ДОВГОШЕЙ