Українська органічна філософія підкорює Європу

Кількість фермерських господарств в Україні, які вирощують органічну продукцію, щороку зростає. Позитивна динаміка і в галузі промисловості, що її переробляє. Україна займає І місце в Європі та ІV в світі за обсягами експорту органічної продукції у країни ЄС.

Відчуйте різницю без хімії

Органічне землеробство охоплює всі регіони України. Перше в країні господарство, яке відмовилося від хімічної обробки ґрунту та рослин — ПП «Агроекологія», що в селі Михайлики Шишацького району.

Піонером органічного землеробства став новатор-агроном Семен Антонець, нині Герой України. Відштовхуючись від праць Івана Овсинського, він наприкінці 1970-х років перестав використовувати хімічний захист рослин на полях колгоспу ім. Орджонікідзе, де був головою. Потім колгосп перетворився у САТ «Обрій», а у 2000-му — у ПП «Агроекологія». На сьогодні це найбільше в Європі господарство, що повністю працює за технологіями органічного землеробства. Крім того, тут розводять велику рогату худобу, яка забезпечує поля натуральним добривом.

Суть органічного господарювання полягає у використанні системи природнього відтворення родючості ґрунту. Тобто мінеральні добрива, пестициди та інші речовини і препарати, що звичні для інтенсивного землеробства, не використовують на жодному етапі виробництва: від відбору насіння до зберігання врожаю. Для «підсилення» врожайності — лише збалансована на русі поживних речовин сівозміна та гній.

Особливості сівозміни на підприємстві

Органічне землеробство — це, перш за все, філософія. Не кожен аграрій розуміє і доходить до нього.

— Для агронома перехід на органічне землеробство складний. Працюючи з інтенсивним землеробством, де за допомогою хімії «підтягують» якість та кількість урожаю, дуже тяжко зрозуміти, що рослина може зростати самостійно. Треба себе переломити, адже є великий вплив ЗМІ щодо необхідності використання препаратів у сільському господарстві. Але картина така, що за 40 років існування господарства у нас завжди були врожаї, шкідники не з’їдали рослини, бур’яни не забивали паростки, — говорить головний агроном ПП «Агроекології» Сергій Козін.

Головний агроном «Агроекології» Сергій Козін на полі органічного озимого ріпака

Відмова від «хімії» дозволяє органічним фермерам досягати пристойних результатів — 50-70% від показників традиційного землеробства. Відповідно, така продукція коштує дорожче. Для внутрішнього споживача це надто дорого, тому 99% органічних врожаїв йде на експорт, в тому числі в країни ЄС. ПП «Агроекологія» має торгові відносини з Європейським Союзом з 2014 року.

Що цікавить європейських партнерів? Все, що вирощують органічні фермери. Поля «Агроекології» засіюють основними сільськогосподарськими культурами: пшеницею, соняшником, кукурудзою, соєю, льоном, бобовими та кормовими рослинами. У 2019 році збиратимуть перший врожай ріпаку, який піде на виготовлення дитячого харчування німецькою фірмою HiPP.

Потрапити на міжнародний ринок складно. Кожний етап діяльності фермерів має бути відстежений і сертифікований. Насіння перед посадкою перевіряють щодо обробки хімічними речовинами. У період вегетації рослин аналізують, чи використовує фермер мінеральні добрива та пестициди. Перевіряють умови і засоби зберігання та транспортування. Якщо на якомусь етапі є порушення — угоду про поставку продукції не підписують (або розривають).

Іншими словами, органічне господарство має бути прозорим на кожному етапі роботи та відповідати стандартам. Кожний сертифікат — знак якості, який дозволяє відстежити шлях продукту від зернини до полиці. У країнах ЄС є свої стандарти та «органічне законодавство». Приємно, що Україна — серед 93 країн, де регламентують діяльність операторів органічного ринку.

Гендиректор «Агроекології» Гліб Лук'яненко розповідає про різницю між «натуральним», «органічним» та «екопродуктом

За словами генерального директора ПП «Агроекологія» Гліба Лук’яненка, 100% відстеження «органіки» та високі стандарти є корисними речами для галузі.

— Багато фермерів у погоні за прибутками видають свою продукцію за органічну, не дотримуючись стандартів. Сертифікація дозволяє усунути з органічного ринку недобросовісних гравців.

«Агроекологія» — це не тільки бізнес. Підприємство надає роботу 400 працівникам і є соціально відповідальним. Так, «Агроекологія» виступила меценатом при реконструкції дачі письменника Володимира Короленка та будівництві храму в Хатках. Також за допомогою підприємства звели церкву в Михайликах.

Важливий соціальний проект підприємства — «Ми — органічні». Його мета — популяризація органічної продукції, філософії, а також робота з дітьми. Підростаючому поколінню влаштовують екскурсії по господарству, розповідають про органічне виробництво.

— Ми не кажемо, що «органіка» — це добре, а «неограніка» — погано. Ми хочемо показати різницю. Часто люди просто не розуміють різницю між «натуральним», «органічним» та «екопродуктом», — говорить Гліб Лук’яненко.

Унікальна олія не має конкурентів

Послідовно втілює у життя органічну філософію й компанія «Укролія». Вона з 2001 року виробляє соняшникову та соєву олію. А в листопаді 2017 року в селі Чернечий Яр під Диканькою компанія відкрила перший в Україні завод, який переробляє виключно органічну сировину. Партнерами «Укролії» є «Агроекологія» та інші органічні господарства країни. Вони постачають соняшник та сою для виробництва. Покупці готової продукції — 40 країн світу, серед яких Німеччина, Великобританія, Норвегія, Литва, Швейцарія, Канада, Китай, США, Єгипет.

Переробка органічної продукції у промислових масштабах — відносно нова галузь в Україні. Майже вся експортна продукція вітчизняних фермерів — це сировина. Співпраця з «Укролією» розширила для них український ринок збуту.

— При виробництві і продажу органічної продукції важливі всі етапи: вирощування, транспортування, зберігання, переробка, логістика, відвантаження готової продукції. На кожному етапі відмічається партія та її аналізи. Це вимоги покупця. Дотримання вимог — шлях до співпраці, — зазначає виконавчий директор «Укролії» Володимир Озірський.

Завод «Укролія Органік» переробляє виключно органічну сировину

Наразі завод під Диканькою виготовляє 12 тис. тонн органічної олії на рік з можливістю розширення виробництва до 18 тис. тонн. Крім олії компанія виробляє макуху, яка також йде на експорт.

Для європейського ринку «органіки» Україна є перспективним партнером. Перш за все, з точки зору логістики. Але через недосконалість законодавчої бази щодо органічної продукції до вітчизняного виробника ставляться з застереженням. Однак, це не стає перепоною для тих підприємств, які відповідають міжнародним стандартам.

— Ми не говоримо про конкуренцію. Тому що наша продукція поки не розрахована на масовість виробництва для внутрішніх потреб. А ємність міжнародного ринку дозволяє всім українським гравцям працювати над репутацією України, як гідного виробника і партнера, — говорить гендиректор і співвласник «Укролії» Вадим Швачка.

Органічна олія компанії у роздрібній мережі представлена брендом Garna Organica. Можливості заводу дозволяють фасувати до 100 тис. літрів продукції щороку в скляній тарі ємністю 0,25, 0,5 та 1 літрів. Олія доступна і в українських супермаркетах, але не у великій кількості.

Продукцію бренду Garna Organica купують у ЄС

— Переконаний, що із зростанням добробуту в Україні популярність органічних продуктів теж зростатиме. «Укролія» буде прагнути до того, щоб наша органічна олія не тільки славила Україну за кордоном, але й стала доступною кожній українській родині, — запевняє Вадим Швачка.

Органічне виробництво у розумінні «Укролії» — це своєрідна місія. Крім суто бізнесових цілей, вона полягає у формуванні нової культури споживання здорової олії. Саме тому компанія разом з «Агроекологією» є учасником соціального проекту «Ми — органічні». Компанія пропагує «органіку» серед школярів. Зокрема, на завод привозять дітей, щоб розповісти про органічне виробництво. Родзинкою екскурсії є демонстрація всього циклу створення олії в мініатюрі.

Цикл виробництва олії в мініатюрі

Приклади ПП «Агроекології» та «Укролії» показують, що європейські стандарти в Україні впроваджуються. І, хоча фермерські органічні господарства та органічні виробництва поки що орієнтовані на міжнародний ринок, вони доводять: на українській землі можливе створення продукції високої європейської якості.

Дмитро ДЕРКАЧЕНКО