Розмір тексту

Вирішення проблем регіону проти екологічної катастрофи. Чим сміттєпереробний завод кращий за полігон

Порівняння полігону та сміттєпереробного заводу
Порівняння полігону та сміттєпереробного заводу

Бувають випадки, коли жителі різних областей та районів бояться будівництва сміттєпереробного заводу на своїй території. Перша асоціація, яка у них виникає: купа бруду та сміття навколо їх будинків. Але, як правило, люди плутають поняття сміттєпереробного заводу та сміттєвого полігону.

Поняття «полігон» та «сміттєпереробний завод» — дуже різні. Перший накопичує сміття тут накопичується самозапальний небезпечний газ метан. Він у 20 разів шкідливіший для клімату, ніж вуглекислий газ. Полігони провокують екологічну катастрофу. Це може по-різному впливати як на людей, так і природу. 

Завод переробляє сміття та добуває електро-, теплоенергію та інші ресурси. Сміттєпереробний завод запобігає виникненню непростої екологічної ситуації, або вирішує, якщо вона вже виникла. 

«Корисний» сміттєвий полігон

Полігон — це природоохоронне спорудження для складання твердих побутових відходів. Туди можуть звозити сміття з кількох районів або населених пунктів. Звичайний полігон має термін служби не менше 15-20 років. Полігон у Макухівці працює з часів завершення Другої світової війни. Його термін не просто не відповідає всім нормам, а вже перевищив її на більше, ніж 50 років. Для жителів Ковалівської сільради та полтавців він приносить велику шкоду для здоров’я.

Полігони будуються на «пустих» місцях, де немає рік, озер, боліт. Обов’язково має бути захисна лісосмуга, шириною не менше 20-ти метрів. У Макухівці ці норми трохи змінені: ліс — є, але є і річка. У селі протікає одна з найчистіших річок Коломак (притока Ворскли). Принаймні, років 10 тому вона була дійсно такою.

Масив сміття на полігоні у Макухівці за годину створює 30 м³ фільтрату. Це рідина, яка пройшла через фільтровану перетинку (у процесі фільтрування). Вона негативно впливає на підземні та питну води. Не говорячи вже про шкоду ландшафту і самій екології. Тому не дивно, що жителі Макухівки вже більше 5 років вимагають закрити цей полігон.

Для раціонального вирішення екологічної проблеми керівництво області планує збудувати сучасний сміттєпереробний завод. Він не тільки перероблятиме сміття, а й приноситиме Полтавщині електроенергію, газ, паливо та тепло. 

Але не всім подобається така ідея. Її противником виступає народний обранець Юрій Бублик. Спочатку він був активним учасником процесу. Проте зараз його думка змінилася у протилежний бік. Можливо, Юрію Бублику все рівно на мешканців Ковалівської сільради, а, можливо, його власні політичні інтереси важать для нього більше.. 

Юрій Бублик Юрій Бублик

Сміттєпереробний завод — це...

Сміттєпереробний завод — це підприємство, яке використовує спеціальну технологію для утилізації твердих побутових відходів. Перший завод з’явився ще в 1870-у поблизу Лондона. 

Через століття у середині 1970-х, у розпал енергетичної кризи, з відходів почали добувати енергію. Потім почався інтенсивний розвиток технологій по знищенню сміття та видобуток газу і тепла. 

Через приблизно 10 років почали створювати сміттєпереробні заводи кількох типів. Вони відрізнялися умовами і режимами спалювання, технологією розділення і підготовки відходів до спалювання, очищенням легких відходів від важких металів і токсичних газів, переробкою твердих відходів спалювання.

Зараз по всьому світу працюють тисячі таких заводів. Усі вони мають різні потужності та практично не забруднюють навколишнє середовище. Переробка сміття дозволяє країнам використовувати різну енергію, та зменшувати природні ресурси.

За ініціативи Полтавської ОДА планують збудувати сміттєпереробний завод у Кашубівці. Він утилізуватиме всі види відходів. ПОДА орієнтуватиметься на досвід європейських країн. Після переробки, максимальна кількість відходів становитиме 5% — 7% від усього сміття. Цю частину спалюватимуть або захоронюватимуть. 

Прес-служба Полтавської ОДА

Партнерський проект
Твоя влада

Редактори проекту:
Вікторія Тимошенко та Денис Старостін

2034

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему