Районний бюджет Миргородщини за півроку виріс на 5 млн гривень завдяки ренті газовидобувачів
Про це повідомив голова Миргородської РДА Юрій Коваленко. За його словами, про реальний результат від рентних коштів можна буде прозвітувати наприкінці року, хоча вже здійснюються важливі проекти: капремонт школи, ефективна електрифікація, своєчасно виплачуються зарплати лікарям та учителям району.
Нещодавно Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що уже на початку наступного десятиліття Україна може й повинна стати енергетично незалежною. За його словами, уже підготовлені 44 земельні ділянки із ресурсами 150 мільярдів кубометрів газу, які потребують інвестицій та технологій. І на офіційних заходах за участі представників місцевої влади говориться про створення в Полтавській області сприятливих умов для роботи видобувних компаній, входження на ринок інвесторів. Про які саме кроки йде мова, ми розпитали першого заступника голови Полтавської ОДА Андрія Пісоцького.
— Ми всіляко співпрацюємо, налагоджуємо комунікацію, влаштовуємо круглі столи, обговорюємо проблеми, що виникають в процесі діяльності. Якщо треба, збираємо представників органів місцевого самоврядування, сільськогосподарських підприємств, якщо слід зайти на якусь ділянку. Тобто допомагаємо якнайшвидше вирішити всі, в тому числі земельні питання, щоб не затримувати початок робіт. У цьому плані ми досить мобільні, і можемо організувати співпрацю в будь-якому форматі.
Посадовець розповів, яким чином громади взаємодіють із видобувними компаніями:
— Існує Державна служба геології та надр України, яка видає дозволи. Депутати обласної ради їх погоджують. Громади, на територіях яких здійснюється видобуток, напряму не впливають на дозволи. Хіба опосередковано через депутатів. Зате громади отримують рентні відрахування, а ще, окрім тих коштів, які заходять через ренту, почали прописувати соціально-економічні угоди. Я вважаю, що це перебір, адже компанія ще не встигла почати видобуток, а з неї вже щось вимагають. Я вважаю, що треба дати можливість компанії заробляти. А поки вона ще не пробурила й нічого не заробила, немає чого тягнути.
Перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький
Андрій Пісоцький пояснює, що укладати такі договори — це ініціатива органів місцевого самоврядування:
— Втім, сьогодні існують цивілізовані форми співпраці. Якщо й укладати якісь розвиткові угоди, то треба дати компанії заробити хоч першу гривню. А не тоді, коли видобувачі ще не бачили заробітку й не розуміють, скільки доведеться вкладати в цю свердловину. Ось коли піде газ у систему, тоді можна піднімати питання.
Генеральний директор «ДТЕК Нафтогаз» Ігор Щуров стверджує, що місцеві ради вже зараз можуть вкладати кошти з ренти у розвиток інфраструктури та створення комфортного середовища для жителів:
— За 5 місяців цього року «ДТЕК Нафтогаз» сплатив до бюджетів усіх рівнів Полтавської області понад 38 млн грн. Якщо розглядати рентні відрахування в контексті їх впливу на районні та сільські бюджети, то можна з упевненістю стверджувати, що вони є бюджетоутворюючими. Ці кошти дають змогу громадам реалізовувати проекти, про які ще в минулому році вони не могли навіть і мріяти. Це стосується і проектів щодо енергоефективності, які, відверто кажучи, ніколи не були пріоритетними через брак коштів у місцевих бюджетах. Це також проекти, пов’язані з поліпшенням медичних послуг. Наприклад, у Шишацькому районі, де розміщені наші активи, на рентні кошти планують закупити цифровий флюорограф у районну лікарню вартістю кілька млн грн.
Генеральний директор «ДТЕК Нафтогаз» Ігор Щуров
Разом з тим газовидобувні компанії, в тому числі і ДТЕК, вкладають кошти у селища, де ведуть видобуток.
— Однак ми розуміємо потреби жителів і усвідомлюємо, що бюджетів сіл та селищ ніколи не вистачало, щоб розв’язувати важливі проблеми. Тому у 2018 році у межах програми соціального партнерства «ДТЕК Нафтогаз» фінансує 12 проектів на суму понад 8 млн грн. Та все ж сподіваюся, що завдяки децентралізації ренти громади отримали дієвий інструмент для розвитку своїх територій і поліпшення якості життя.
Голова Миргородської РДА Юрій Коваленко відкоментував, на які потреби мешканці громад планують використовувати рентні кошти:
— Проектів у сільрадах, де є рентні виплати, чимало — у Савинцівській, Комишанській, Черевківській сільрадах. Багато коштів йтиме на ремонт доріг, будівництво спортивного майданчика. Стосовно інфраструктурних об’єктів сільським радам, звісно, буде що показати. На сьогодні більшість у стадії проектування.
Говорить, спочатку з проектами не поспішали, дивилися, як надходитимуть кошти. Тепер, запевняє, рентні платежі заходять вчасно. Районний бюджет за перше півріччя зріс на 5 млн грн. Про їх використання зможуть розповісти вже наприкінці року.
— Поки що вирівнюємо ситуацію з енергоносіями й зарплатами вчителям і медпрацівникам. Тому це вже велике дійство. Ми вдячні ренті, що вона є, що газ добувається, — зауважив Юрій Коваленко. — У сільських радах щодо неї багато планів. Але просто зараз про них щось говорити, тому що все йде в стадії розробки проектної документації, оголошення тендеру. Наприклад, Ромодан планує будувати спортзал разом із Держфондом регіонального розвитку. Хочуть і капітальний ремонт школи зробити за 6 млн гривень.
З приводу того, чи змінили мешканці громад своє ставлення до сусідства з газовими свердловинами, до видобувних компаній, чи усвідомлюють, звідки беруться додаткові кошти, Юрій Коваленко зазначив наступне:
— Співпрацею з нафтовими компаніями задоволені всі ради — сільські, селищні, районна. Люди, на жаль, у 90% випадків не розуміють, що відбувається. Їх цікавить, скільки коштує хлібина, скільки їм платити за газ і як вижити. Про рентні платежі основна маса навіть не чула. Хоча компанії, окрім рентних відрахувань, беруть на себе додаткову відповідальність і роблять багато речей. Наприклад, ДТЕК і в цьому році, крім рентних платежів, на три сільських ради — Сорочинську, Савенську і Солонцівську — виділив 1,5 млн грн. Як і Укргазвидобування співпрацює з нами по Комишні, Черевках тощо. Дороги роблять. Східний геологічний союз виділив на ремонт Савинцівської школи 400 тис. грн.
Посадовець запевняє, що видобувні компанії здебільшого налаштовані на спілкування й відкриті для людей. Журналісти то, громадськість чи представники місцевого самоврядування.
— Їхні представники бувають на сесіях. Постійно обговорюють питання додаткових коштів і те, куди їх вкласти. Що є певні проблеми — так проблеми завжди є. Але ми повинні бути енергонезалежними. Видобуток газу потрібно збільшувати, і я з цим згоден. Тому що енергетична незалежність для будь-якої країни — це добре.
