Розмір тексту

Від Карпат до Полтави — як за 100 років змінився газовидобувний сектор України

Сьогодні найбільший об’єм газу видобувають у Полтавській та Харківській областях. Та 100 і навіть 200 років тому «столицею» вуглеводнів можна було назвати Прикарпаття. У Полтавську область видобуток прийшов уже за радянських часів.

Нафтогазова промисловість України має багатовікову історію. Починалося все з нафти — перші історичні дані про її видобуток на території західної України з’явилися ще в XIV столітті. У 20-тих роках XIX століття розпочався промисловий видобуток нафти в районі Борислава на Прикарпатті. На той час це був найбільший газонафтовидобувний регіон у Європі.

Зараз же все змінилося. І тепер головний об’єм газу добувають на території Дніпровсько-Донецької западини, куди належить Полтавська область. Розповісти про видобуток газу в Україні, зокрема на території Полтавщини, погодилася директорка Полтавського коледжу нафти й газу Любов Шумська.

Директор коледжу нафти та газу Любов Шумська Директор коледжу нафти та газу Любов Шумська

— Початок XX століття став переломним часом для України. Чи вплинули політичні перипетії на видобуток газу?

— Ні, розробка газонафтових родовищ продовжувалася. У 1912 році під час пошуку калійних солей на Західній Україні було відкрите Дашавське газове родовище, розробка якого почалася в 1924 році. Коли свердловину вирішили поглибити, буровики отримали настільки великий притік газу, що не могли його приборкати й заміряти дебет. Вихід знайшли: у гирлі бурової свердловини змонтували фонтанну арматуру, яка змогла витримати тиск всередині. За продуктивністю цю бурову свердловину фахівці порівнювали з найпродуктивнішими подібними об’єктами в Румунії і США.

Це був перший промисел природного газу в Європі. Уже в 1938 році на Дашавському родовищі експлуатувалися 25 бурових свердловин, річний видобуток газу з яких складав 198 млн кубометрів.

— А як щодо довоєнного періоду?

— У середині XX століття газовидобувна сфера розвинулася настільки, що природний газ українського походження транспортувався до Польщі, Литви, Латвії, Росії, Білорусі, Австрії та Чехословаччини. Саме з території України відбулися перші в Європі міждержавні постачання природного газу. У 1945 році — з Дашавського та Опарського газових родовищ до Польщі. Нафтогазова промисловість України в післявоєнний період значно наростила свої обсяги, оскільки відкрито значні запаси вуглеводнів у Дніпровсько-Донецькому регіоні, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримській області.

— Протягом першої половини минулого століття й почали досліджувати області, які належать до Дніпровсько-Донецької западини: Полтавську, Харківську, Луганську, Дніпровську, Сумську.

— Так, саме з початку XX століття Лівобережжя України стало цікавим для геологів. Перші згадки про нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької западини належать до 1903 року. Тоді професор Київського університету П.Я.Армашевський описав нафтогазопрояви в місті Ромни на горі Золотуха (тоді воно входило до Полтавської губернії).

Бурити там почали лише в 1936 році. Тоді головною метою був видобуток калійної солі, але, на радість, виявили й нафтопрояви. Через рік почалося випробування свердловини, під час якого отримали майже 2 тонни нафти. Це і стало початком розробки нового нафтогазового району України.

— Якщо на період Другої світової війни видобуток припинили, то коли свердловини Полтавщини знову почали розробляти?

— Одразу після війни роботи на свердловинах продовжилися, але періодом становлення й підйому геологорозвідувальних робіт у Дніпровсько-Донецькій западині слід вважати роки з 1950-го по 1991-ий.

За цей час у регіоні відкрили 174 родовища, що забезпечило основний видобуток сировини в Україні. Рівень щорічного приросту розвіданих запасів вуглеводнів сягав 25–30 млн тонн умовного палива. Відкриваються і вводяться в експлуатацію такі газові та газоконденсатні родовища, як Єфремівське, Качанівське, Новогригорівське та інші.

— Якщо нафтогазова сфера так стрімко розвивалася, то хто готував кваліфікованих працівників?

— Профільних вишів на території України довгий час не було. Лише в 1967 році в Івано-Франківську з’явився перший і до цього часу єдиний університет нафтогазового профілю.

Наш Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум, який тепер називається Полтавський коледж нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, відкрили в 1967 році. 

А з 90-х років ХХ ст. у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка розпочалася підготовка інженерів для нафтогазового комплексу.

— За якими спеціальностями готували тоді й за якими зараз?

— Спочатку ми готували за двома спеціальностями: «Буріння свердловин» та «Розвідування нафтових і газових родовищ». Пізніше, з 1969 року, відкрили нову спеціальність — «Нафтопромислова хімія», а з 1971-го — «Обладнання нафтових і газових промислів». Досвідчені представники нафтогазового комплексу із задоволенням взялися за викладацьку працю — навчання та виховання молодших спеціалістів: техніків-геологів, техніків-нафтовиків, техніків-хіміків, техніків-механіків. 1971 року відбувся перший випуск молодих спеціалістів. 109 випускників отримали дипломи й направлення на роботу до геологорозвідувальних підприємств СРСР: у Західний Сибір, Комі АРСР, Казахстан, Крим, Карпати та на Полтавщину. 

Перше десятиліття XXI сторіччя відкрило нову сторінку в історії технікуму. Молодь знову, як і в далекі 60-ті, зацікавилася геологічною та нафтогазовою галузями. З’явилися три нові спеціальності: «Діловодство», «Експлуатація нафтових та газових свердловин», «Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ».

Виставка, присвячена випускникам коледжу Виставка, присвячена випускникам коледжу

— Якщо головна цінність кожного навчального закладу — випускники, то скільки з них стали іменитими особистостями в нафтогазовій сфері?

— За п’ятдесят років коледж дав путівку в життя понад 14 тисячам фахівців. Серед випускників навчального закладу — керівники нафтогазових компаній, представники органів влади, науковці. Так, наприклад, наш заклад закінчив директор ГПУ «Полтавагазвидобування» Олександр Кобеза, генеральний директор ТОВ НТП «Бурова техніка» Віталій Вітрик, генеральний директор ДП «Укрнаукагеоцентр» Петро Голуб, керівник департаменту з буріння та свердловинних технологій ПрАТ «Нафтогазвидобування», кандидат технічних наук Олександр Лазаренко.

— Як, на Вашу думку, необхідно готувати фахівців нафтогазової сфери?

— Викликом сьогодення є ефективне поєднання теоретичної і практичної підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців із максимальним залученням сфери виробництва. Вирішуючи цю проблему, коледж разом із ПолтНТУ активно налагоджує зв’язки з підприємствами нафтогазової галузі регіону.

Фахівці, які працюють у коледжі, переконані, що саме газовидобувна галузь Полтавщині допоможе створити нові робочі місця для молоді.

— Нам відомо, що в коледжі є геологічний музей. І чимало експонатів та інформації там стосується саме видобутку газу.

— У коледжі досліджують історію нафтогазової галузі України та Полтавщини. Наш геологічний музей є єдиним спеціалізованим у Полтавській області й налічує понад 3000 зразків. Наші геологи, які працюють у коледжі, розкажуть і покажуть, як саме нафта й газ розташовуються між земельними пластами. Також вони навчать відрізняти нафтогазовий, газовий і нафтовий конденсати за кольором, ознайомлять із розташуванням кожного родовища області. Окрім того, у музеї ми створили експозицію, присвячену особистостям, які зробили значний внесок у розвиток галузі. Музей відкритий для всіх охочих і його із задоволенням відвідують школярі, студенти, а також усі, хто цікавиться геологією й історією рідного краю.

Зразки вуглеводнів з родовищ Полтавщини Зразки вуглеводнів з родовищ Полтавщини

В одній з аудиторій розташовані мініатюри техніки, вишок та інших важливих об’єктів галузі. Майже всі вони працюють, аби наочно показати процес буріння та видобутку газу. Кожний із цих предметів зробили студенти в рамках дипломних робіт.

Розмовляла Ярослава ФОНІНА

Партнерський проект
Газ Полтавщини

Редактор проекту:
Катерина Кролевська

54

Полтавщина:

Запропонувати тему