Розмір тексту

Як на Полтавщині відбувається розвідка газових родовищ?

Періодично ми чуємо про буріння в області нових свердловин. Утім, мало хто задумується про те, що передує видобутку. Про послідовність дій, якої мусять дотриматися фахівці, щоб по трубах пішло паливо, розповів головний геолог ГПУ «Полтавагазвидобування» Анатолій Федченко.

— Як починається пошук газоносних надр? За якими принципами обирається ділянка для цього?

— Сама ділянка обирається на основі даних ще радянської сейсморозвідки у 2D-форматі. Розмова про сейсміку може бути досить тривала... Тож, наприклад, хтось отримав ліцензію на геологічне вивчення ділянки. Це ще не родовище, це певна площа землі і не факт, що вона стане родовищем.

Ліцензіат робить дослідно-промислову розробку. Щоб правильно обрати місце буріння пошукової свердловини, проводить додаткові геологічні дослідження. Далі — інтерпретація. Створюється геологічна модель на основі даних сейсміки. Це як карта родовища на поверхні, тільки в землі. Обирається місце розташування проектної свердловини, розробляється проект буріння.

Далі проводиться тендер, обирається підрядник і буриться свердловина — зі збором керну (зразок гірської породи, видобутий із свердловини за допомогою спеціального виду буріння), геофізичних даних. Її глибина залежить від сейсмічних даних. Коли свердловина сягає проектного забуру, відбувається заключний геофізичний каротаж (геофізичне дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними, акустичними та іншими методами з метою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних копалин) і визначаються продуктивні пласти. З урахуванням всіх нюансів спеціалісти обирають інтервали для перфорації. У пробурену свердловину спускають експлуатаційну колону. Вона кріпиться певним чином (цементаж) і спеціалісти обирають пласти для перфорації. Спускають туди насосно-компресорні труби і свердловина «стає» на тестування: треба визначити її продуктивність.

Головний геолог ГПУ «Полтавагазвидобування» Анатолій Федченко Головний геолог ГПУ «Полтавагазвидобування» Анатолій Федченко

— Як це відбувається й коли ж виходить на-гора власне газ?

— Тестування — це освоєння свердловини, отримання промислового дебету. Родовище відкривається або не відкривається. У разі отримання промислового дебету починається наступний етап. Йдеться про проектування із подальшою установкою обладнання як для видобутку, так і для підготовки газу. Його треба очистити від рідини та конденсату, що йдуть зі свердловини. Потім будуємо газопровід до магістральних мереж. Потім свердловину підключаємо до установки. Таким чином свіжовидобутий газ потрапляє у систему «Укртрансгазу».

— Це ж треба якось сполучитися з цими магістральними мережами. Потрібні якісь окремі дозволи?

— Звичайно! Потрібний відвід земельної ділянки, риття ям, прокладання газопроводів від свердловини до магістральних труб, під’єднання до них.

— Чи бувають складнощі?

— Найскладніше відвести землю під цю роботу через непрозорість нашого законодавства. Наприклад, у вас є пай. Я до вас прийшов, бо хочу на вашій землі прокласти газопровід або поставити бурову установку. Ви мені за погодження «зі стелі» виставляєте, наприклад, 1 млн грн. Про яку співпрацю може йти мова? Чому 1 млн грн, Звідки така сума? Аргументів немає, окрім «така в мене ціна, бо я так хочу». А мені потрібно, приміром, кілька ділянок, то уявіть масштаб проблеми.

— Але компанія заробляє чималі кошти. Хіба не природно, що землевласник також хоче отримати за експлуатацію свого майна значну суму?

— Ми землю не купуємо, а лише беремо в оренду, оскільки діє мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Відповідно до законодавства, якщо ми беремо ділянку під бурову чи газопровід, то маємо її повернути в тому вигляді й стані, в якому брали. Тому, коли під землею побудується газопровід, власник продовжить нею користуватися. Тож і вартість оренди мусить бути адекватною. Тим більше, немає 100-відсоткової гарантії, що видобуток йтиме успішно і довго.

— До яких ризиків компанії готуються, коли вкладають власні кошти у розробку надр? Що відбувається, якщо буровики не знайшли газ, або він залягає так, що його неможливо видобути? Кошти втрачаються?

— У нас в Україні поклади багатопластові. Зазвичай там не один газоносний поклад. І випробування здійснюється знизу вгору. Якщо знизу випробували й немає інших досяжних пластів, значить ця свердловина втрачається й підлягає ліквідації. А кошти — списанню.

— Тобто для компанії, яка займається видобутком, неробоча свердловина — щось буденне? Наскільки це критично і трагічно?

— Звичайно трагічно, коли інвестор уклав у буріння свердловини, приміром, 12 млн доларів, а вона не отримала дебету, не дала прибутку. Раніше родовища розвідувалися в основному за державні кошти.

— Що відбувається з обладнанням у непродуктивних сведловинах?

— Труби, які спустили всередину, так і залишаються там зацементованими. Їх неможливо підняти. Забираємо тільки наземне обладнання. На горі свердловини ставиться тумба — бетонний куб із гранню в метр — із написами, що за об’єкт, ким бурився, коли й за яких обставин ліквідований. Не тільки з геологічних причин це буває, — бувають й технічні проблеми.

Далі ліцензіат може провести додаткові дослідження, щоб визначити проектне знаходження наступної свердловини у більш оптимальних умовах розкриття. Зараз вже є більш сучасні й достовірні методи вишукування у 3D-форматі, з якими відсоток ризику мінімальний.

Потужності ГПУ «Полтавагазвидобування»

— Компанія, яка вкладає кошти у розвідку, має якість гарантії від держави? Можливо, надаються певні пільги?

— Пільг немає, сейсморозвідка — ризик інвестора. При чому є статистика, що тільки одна третина пробурених свердловин продуктивна, а інші дві третини — порожні. 

Але Україні потрібен газ власного видобутку, людям — робочі місця. Тому — працюємо далі.

Керн — зразок гірської породи, видобутий із свердловини за допомогою спеціального виду буріння.

Каротаж — геофізичне дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними, акустичними та іншими методами з метою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних копалин.

Людмила ВОЛОШИНА

Партнерський проект
Газ Полтавщини

Редактор проекту:
Катерина Кролевська

52

Полтавщина:

Запропонувати тему