Розмір тексту

Керівник проекту мовної школи у Полтаві Богдан Гутиря: «Хочеться, щоб люди більше знали про світ і не закривались від нього»

Богдан Гутиря, керівник проекту Language School Богдан Гутиря, керівник проекту Language School

Богдан Гутиря, молодий та амбіційний хлопець, — член AIESEC в Україні. Цього літа під його керівництвом проходитиме мовна школа для близько 200 полтавців. Участь в проекті візьмуть 15 стажерів-викладачів з дев’яти країн світу.

«Граматика це добре, але за кордоном потрібне вміння говорити, а не писати»

О.Є.: Розкажіть про проект Language School у Полтаві. Коли він проходитиме і в якій формі?

Б.Г.: Language School — це мовна школа з іноземними студентами-волонтерами. Вона спрямована на подолання мовного бар’єру та міжкультурний розвиток. 

Проект проходитиме з 11 червня по 14 липня. Протягом цього часу полтавці ближче познайомляться з представниками різних культур та підтягнуть англійську.

О.Є.: Як відбуватиметься навчання?

Б.Г.: Ми зробили акцент на спілкуванні. Особистий досвід показує, що граматика — це добре, але за кордоном потрібне вміння говорити, а не писати. Протягом занять максимально зосередимось на усному мовленні, щоб натренувати мозок думати іноземною. 

О.Є.: Хто організатор проекту?

Б.Г.: Це міжнародна молодіжна організація AIESEC, яка займається подібними проектами по всьому світу. Основна діяльність організації — міжнародні стажування, які допомагають людям прийняти участь у соціальному проекті майже в будь-якій країні світу. 

За такою програмою стажувань до нас і приїдуть волонтери. AIESEC існує уже 70 років і представлений у 126 країнах. В Україні є вісім міст, у яких студенти активно розвивають цю організацію. От і Полтава прагне долучитись.

«Для першого разу вирішили, що хочемо попрацювати з більш-менш свідомою аудиторією»

О.Є.: Як з’явилася ідея мовної школи?

Б.Г.: Хотів зробити щось корисне для міста. Знав, що для цього треба долучитись до активної молоді. Не можу сказати, що вийшло знайти те, що мені підходить. Тоді згадав, що за студентства в Івано-Франківську, був активним членом AIESEC’у, і вирішив зробити внесок, створивши щось з нуля.

Language School в Івано-Франківську Language School в Івано-Франківську

Один з найпопулярніших проектів у цій організації — Language School. Вирішив не вигадувати нового. Дуже подобається ідея проекту: вона дає можливість не тільки посилити рівень знань мови, але і познайомитись з новими цікавими людьми з інших країн та, можливо, зруйнувати кілька стереотипів. 

Хочеться, щоб люди більше знали про світ і не закривались від нього. Тому веземо його шматочок у рідне місто.

О.Є.: Чи були вже подібні проекти у Полтаві та взагалі в Україні?

Б.Г.: Можливо щось подібне і було, але точно не такий проект. Тільки уявіть, до нашого проекту долучиться 15 іноземців з дев’яти країн світу, 200 полтавців різного віку. 

Наприклад, наймолодшим учасникам по 14 років, вони ще школярі, а от найстаршому — 59. В одному проекті ми поєднаємо різні менталітети, спробуємо знаходити спільну мову та вчитись розуміти один одного. Це унікальний проект для Полтави.

О.Є.: Хто і як може податися на навчання? Чи є обмеження для учасників?

Б.Г.: Реєстрація на участь у проекті уже закінчилась. Тому зараз уже ніяк. 

Ми два місяці набирали учасників, достатньо було лише заповнити просту форму і дочекатись дзвінка. Обмеження лише одне — вік від 14 років. Для першого разу вирішили, що хочемо попрацювати з більш-менш свідомою аудиторією. 

Діти до 14 років — окремі організаційні дії, до яких поки що вирішили не вдаватись. Але взимку ми обов’язково повторимо цей проект, приберемо обмеження по віку та привеземо ще більше волонтерів.

Language School у Вінниці Language School у Вінниці

«Спочатку думали знайти для них гуртожиток, але цю ідею швидко замінила інша»

О.Є.: Хто навчатиме полтавців? Як обирали іноземців?

Б.Г.: Ми називаємо їх стажерами. Бо для них це — стажування в іншій країні. Це студенти з активною життєвою позицією, які люблять подорожувати та мріють змінити світ на краще. 

Я особисто з деякими з них проводив інтерв’ю, було приємно бачити, що у людини очі світяться від того, що вона скоро приїде в Україну і прийме участь у проекті. 

Стажери проходять кілька етапів відбору: вони самі обирають проект, у якому хочуть брати участь, а ми їх відбираємо. На наш проект подалось 100 бажаючих, з яких ми обрали 15.

О.Є.: Де мешкатимуть гості міста з інших країн?

Б.Г.: Спочатку думали знайти для них гуртожиток, але цю ідею швидко замінила інша. Вирішили не закривати стажерів від людей та відкрили реєстрацію на програму Host Family. 

Вона дозволяє прийняти стажера у себе вдома. І тоді ніякі курси не знадобляться, бо вдома англійська буде щодня. Тому шукаємо сім’ї, яким би було цікаво познайомитись ближче з новою для себе культурою, не виходячи з дому.

О.Є.: В якому форматі працюватимуть стажери? Чи будуть у них вихідні і чи плануєте якісь заходи для них?

Б.Г.: Вони працюватимуть п’ять днів на тиждень, по п’ять годин. На вихідних готуватимемо для них розважальну програму. Хочемо показати не тільки місто, а й область і сусідні міста. Також плануємо робити відкриті івенти для полтавців із залученням наших волонтерів. 

У кінці червня плануємо провести Фестиваль Культур. Там кожен волонтер презентуватиме свою країну, частину своєї культури, покаже національні вбрання, символіку, танці, пісні. А ми продемонструємо для них частину української культури. Буде весело.

Ольга ЄВТУШЕНКО

Третій сектор

Про проект

Редактор проекту:
Іван Чабан та Роман Повзик

123

Полтавщина:

Запропонувати тему