Навіщо потрібна децентралізація: полтавські громади розвінчують міфи про реформу

На Полтавщині утворили 41 громаду. Вже наприкінці квітня список доповнять Терешківська та Коломацька ОТГ. Всі хто зважився на об’єднання, отримали нові можливості та повноваження. Проте серед інших панують страхи по відношенню до реформи. Є кілька найрозповсюдженіших міфів, які вселяють сумнів. Але ключове слово тут «міфів».

Процес об’єднання добровільний 

Перше, що хвилює народ — начебто примусове об’єднання у ОТГ. За законом, кожна громада абсолютно добровільно приймає рішення про об’єднання. Відбувається все це після громадських обговорень. Коли сільському голові надходить така пропозиція, відповісти за місцевих мешканців він не має право. Враховується їхня позиція. 

Крім того, таке рішення проходить процедуру голосування під час сесії. Виходить, що для «примусу» потрібно: 

• Вплинути на голову громади;
• Вплинути на людей;
• Вплинути на депутатів. 

А це само собою малоймовірно. 

— У нас все відбувалося лише через обговорення. Спочатку нашу територію намагалися приєднати до Новоселівки, з центром у ній. Але люди запротестували. Після цього я вирішив запропонувати об’єднання з центром у Коломацькому, громадськість підтримала. Були збори, на яких радилися всією громадою, вирішували питання. Кожен, хто мав бажання долучався й висловлював свою позицію, — розповідає Євген Почечун, Коломацький сільський голова. 

Євген Почечун

Децентралізація розвиватиме села, а не приводитиме їх до занепаду

Ще одна розповсюджена причина відмови від об’єднання — це віра у те, що децентралізація спрямована на геноцид села. Така думка є абсолютно неправдивою. Реформа спрямована якраз на те, щоб виправити ситуацію «вимирання» сіл по Україні. Головна її ціль — наближення послуг до людей, економічний розвиток сіл та розвиток їх інфраструктури. В об’єднаній громаді навіть невеликі села мають можливість спільними зусиллями утримувати школи, клуби, бібліотеки, дитячі садки та фельдшерські пункти.

Реформа зараз особливо на часі 

Існує думка, що реформа не потрібна в нашій країні. Насправді, навпаки — вона є однією з найнеобхідніших. Децентралізація дозволяє вдихнути життя у села та малі містечка. У них з’являється можливість спрямовувати значні кошти на розвиток інфраструктури. Групування населених пунктів — це ще й зміцнення нашої держави. Це потрібно для перемоги у війні, що вже який рік триває на сході нашої країни.

Гроші залишатимуться на місцях, а не йтимуть у район 

Що ж до фінансування, то якраз утворення об’єднаних територіальних громад надає можливість збільшити надходження до місцевих бюджетів. Для ОТГ передбачена базова дотація. Вона дозволяє компенсувати нестачу ПДФО у громадах, які не мають великих підприємств чи установ. 60% податку з доходів фізичних осіб зараховується в бюджет громади. Також для місцевих бюджетів нараховується інфраструктурна субвенція, яка залежить від кількості сільського населення та площі громади. Таким чином, кількість джерел надходжень для місцевих бюджетів збільшується в рази.

Наталія Туркеніч

— Значна кількість податків, які сплачують працюючі люди, йде в районний бюджет та обласний. Ось наприклад у нас 60% коштів йдуть у район. Хоча б за 2016-2017 роки наш бюджет склав близько 30 млн грн., а отже 60% суми опинилися поза нашою сільською радою. Після об’єднання ситуація зміниться з точністю до навпаки. Тому нам звісно вигідніше об’єднатися в територіальну громаду, — говорить Терешківський сільський голова Наталія Туркеніч.

Віддалені села теж розвиватимуться у ОТГ

Чимало людей, які відмовляються від об’єднання, турбуються, що всі кошти будуть надходити лише до керівництва громади. Така модель управління часто притаманна районним адміністраціям. Утворивши ОТГ, громадськість убезпечує себе від подібного. 

При затвердженні проектів з використання інфраструктурної субвенції Мінрегіон аналізує, наскільки вони враховують інтереси віддалених населених пунктів. Якщо інтереси не враховані, міністерство повертає їх на доопрацювання. 

Також, утворюючи ОТГ, її представники можуть напрацювати спільний проект плану соціально-економічного розвитку. В ньому передбачають об’єкти, що слід першочергового ремонтувати чи будувати. Мешканці вже існуючих ОТГ підтверджують, депутати місцевих рад дбають про віддалені від центру населені пункти, оскільки там занедбаніша інфраструктура.

Валерій Білокінь

— Ми намагалися об’єднатися два рази, другий став успішним. Районна рада вставляла палки в колеса: налаштовували людей на супротив, робили так, щоб сесії зривалися. А ось обласна рада нас підтримала у процесі. Зараз я бачу, що всі зусилля були не дарма, ми навіть плануємо розширювати територію, — розповідає Валерій Білокінь голова Мачухівської ОТГ.

Громадськість братиме активну участь у розвитку ОТГ

Відсутність впливу на рішення ради — ще одне побоювання громадськості. Однак, як підтверджує практика створених ОТГ, кожна громада має у місцевій раді по кілька представників, які приймають всі рішення. Також у складі виконкому ради присутній староста. Він також представляє інтереси людей. Крім того, на прийняття рішень впливають й самі мешканці. При бажанні вони мають право прийти на сесію, висловивши власну позицію.

Ігор Процик

— Для людей цей процес не має бути боязким. У громаді люди набувають більшої чинності. До того ж, депутатів обирають з народу, а отже ті, хто їх підтримує довіряють цим людям. Кожен крок у формуванні ОТГ має бути зваженим. Ніхто не каже, що буде легко. Процес складний, але вартує покладених зусиль, — говорить Ігор Процик голова Щербанівської ОТГ.

Об’єднуватися чи ні — особистий вибір кожного. Але чим раніше вирішити це питання, тим раніше завершиться процес об’єднання і почне приносити свої плоди.

Ольга АРТЕМЕНКО