Одна з найбільших проблем «Полтававодоканалу» у минулі роки — нестача води в переддень Нового року, — екс-інженер підприємства
Олександр Смолов розпочав роботу в «Полтававодоканалі» в 1985 році. Ветеран праці пригадує, як ліквідовували одну з найбільших проблем водопостачання у Полтаві у 90-і роки — брак води перед Новим роком.
Початок — у першій частині.
Фахівець «Полтававодоканалу» Олександр Смолов працював слюсарем, майстром, інженером.
Коли його запитуєш про найбільші проблеми, з якими стикався у роботі, спеціаліст згадує, що у 90-х в Полтаві 31 грудня багато років підряд не було води. У цей день полтавці використовували її у великій кількості — готували, прали, прибирали. Починаючи з десятої ранку, вода була лише в жителів перших двох поверхів, вище не йшла. Усі насосні третього підйому не справлялися.
— Пам’ятаю по собі — щоразу готувалися, що в переддень Нового року води не буде, набирали її. І так з року в рік стабільно, — говорить Олександр Смолов. — У цей день організували чотири-п’ять машин, і якщо десь зникала вода — їхали і давали її будь-якою ціною. Ажіотаж починав спадати з шостої вечора і закінчувався о восьмій. Аварійки працювали — їздили по місту, раптом що, готові лагодити і давати воду.
У перший рік, коли водоканал міг подати скільки води, щоб її вистачило в піковий час, виявилося, що житло не готове до її прийому в такому об’ємі. Мережі і насосні — витримали. По мережам необхідну кількість води подали. Та оскільки в кожному домі розбиралася більша кількість води, ніж зазвичай день — водомірні вузли не могли скільки пропустити.
Інженер зазначає, що тоді в аварійних бригадах 90% роботи полягало в тому, що вони приїжджали в дім, знімали пломби і відкривали байпаси:
— Через водомір потрібна кількість води не могла пройти, але при звичному темпі життя — його вистачало. Додалося роботи контролерам водозбуту, адже в цей день пломб в підвалах зірвали як ніколи. Ще одна причина — не до кінця відкрита засувка. Її заклинювало і доводилося швидко змінювати.
Потрібно було переставити потужності, щоб в пікові години — з 10-ї до 18-ї дня, вистачило води в резервуарах. Адже є прийняті норми, а свердловини мають працювати без перебоїв.
— Вірно розрахований графік роботи виробничих потужностей дав можливість подати місту необхідну кількість води. Жителі відчули комфорт. Особливо велику радість відчули ті, хто розумів, чого це коштувало. Це колосальна праця, — пригадує Олександр Смолов.
Фахівець напам’ять знає водопостачальні мережі. Після виходу на пенсію він залишається членом колективу — допомагає співробітникам групи інвентаризації, де пропрацював останні роки.
Фахівці групи переносять карту мереж водопостачання та водовідведення з планшетів ще з 80-х років в електронний вигляд. При виконанні ремонтних робіт на мережі водопроводу з деталюванням колодязів, щоразу це допомагає створити повну картину сучасного трубопроводу Полтави.
