На Полтавщині обговорили шляхи впровадження нового молочного стандарту
У Департаменті агропромислового розвитку Полтавської ОДА відбувся круглий стіл «Виробляючи якісне молоко, піклуємося про здоров’я людей». Участь у ньому взяли голова Полтавської ОДА Валерій Головко, директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов та директорка Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА Інна Іщенко.
З 1 липня молоко «від населення» переробники більше не купуватимуть. Це пов’язано із впровадженням нового Державного стандарту України 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови».
Згідно із ним Україна стає на шлях впровадження європейських санітарно-гігієнічних стандартів в процесі переробки молока. Тобто, незабаром буде лише 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Відтак молоко другого ґатунку, яке сьогодні переважно надходить від населення, переробники закуповувати не зможуть. «Молочна реформа» і стала темою обговорення круглого столу.
— Більшість селян заробляють на життя тим, що здають молоко. Тому через необхідність впровадження нового Державного стандарту вони можуть втратити єдиний заробіток. Ми не повинні цього допустити, — наголосив Сергій Фролов.
Тетяна Корост, Валерій Головко та Сергій Фролов
Основними відмінностями між ґатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. Відтак, екстра ґатунок має мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3, вищий ґатунок — до 300 тис./см³, перший ґатунок — до 500 тис./см³, другого сорту — до 3000 тис./см³.
Щоб не залишитися без заробітку, дрібним молочним виробникам потрібно терміново підвищувати якість продукції. Тобто, покращити фізико-хімічні та мікробіологічні показники.
— Цього можна досягти шляхом безконтактного доїння корів та охолодження молока. Зокрема, якщо одразу після доїння охолодити молоко до 5 градусів Цельсія, то це призупинить розвиток бактерій та дозволить протягом доби переробити молоко. Але доїльний апарат, установка для охолодження молока, лабораторне устаткування — обладнання не з дешевих. І придбати його самотужки одній сільській родині нереально. Вихід — створення кооперативів, — додав директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА.
Засідання
Молочний кооператив — це об’єднання власників корів для спільної заготівлі та збуту молока. Їх на Полтавщині нині дев’ять.
Підбиваючи підсумки круглого столу, Валерій Головко зазначив, що тема підвищення якості молока стосується не тільки аграрного сектору, а й стану здоров’я наших дітей. А для полтавської влади це одне із найважливіших питань.
— Тенденція захворюваності показує, що у школах 62% дітей звільнені від уроків фізичного виховання. А це питання якісного, збалансованого та повноцінного харчування. Полтавщина — вирощує і виробляє якісну продукцію, яка відповідає всім європейським стандартам. Наша задача, щоб цю продукцію отримали діти на столах шкільних їдалень. Добре, що Департамент розробив дорожні карти, на яких показано етапи виробництва молока та реалізації молочної продукції.
