Розмір тексту

Водонапірна башта Шухова майже 14 років допомагала забезпечувати полтавців питною водою

Башта інженера Шухова в Полтаві Башта інженера Шухова в Полтаві | Фото Володимира Семка

Водонапірна башта Шухова пропрацювала у Полтаві майже 14 років. Але більше п’яти десятиліть у нашому місті вона була однією з пам’яток інженерної думки.

Після звільнення Полтави від німців перед «водоканалівцями» постало питання про водонапірну башту. Попередню, побудовану в 1898-1900 роках по вулиці Панянка, повністю зруйнували окупанти.

Побудувати башту за старим проектом було нераціонально — через маленький об’єм резервуару, який не відповідав тогочасним потребам водопостачання.

Тому «Полтававодоканал» домовився з харківськими колегами про передачу законсервованої металевої водонапірної башти змонтованої за кресленнями видатного інженера Володимира Шухова. Резервуар вміщував 800 кубометрів води — достатню кількість для підтримки нормального тиску у водопровідній мережі нашого міста. Харків’яни відмовилися від неї ще у 1936 році також через зріст потреб у водопостачанні.

Володимир Шухов Володимир Шухов

У 1946 році харківський трест «Стальконструкція» демонтував башту, доставив її в Полтаву та почав монтаж. Незабаром трест відмовився від продовження робіт без передачі креслень, складених при демонтажі. Тож полтавські спеціалісти самі вирахували міцність конструкцій та відновили технічну документацію. 

Майданчик для встановлення обрали на розі вулиць Решетилівської (нині Маршала Бірюзова) і Тевелєва (нині Героїв-пожежних). Через брак робочої сили замість Полтавського облбудтресту, співробітники «Водоканалу» власноруч заклали фундамент і почали монтаж. Слабке фінансування робіт і постійні перебої з постачаннями будматеріалів затягнули процес на чотири роки. Монтажники вибракували елементи бака і замінювали на нові. У результаті від старого бака залишилися тільки днище та нижній пояс.

Після завершення монтажу комісія дозволила наповнення резервуару водою. Технологи провели відповідні аналізи, і запустили башту 14 грудня 1950 року — через шість років після виникнення ідеї.

Дизель-генератор станції II підйому водозабору №1, 1947 рік Дизель-генератор станції II підйому водозабору №1, 1947 рік

Монтаж водонапірної башти Шухова у 1948-1949 роках Монтаж водонапірної башти Шухова у 1948-1949 роках

Резервуар пропрацював лише вісім місяців. Влітку 1951 року траплялися переливи води з баків, а з жовтня до грудня — це сталося ще 17 разів. У кінці того ж року через руйнацію бака сталася аварія. Під час цього, частини драбини, напірної та переливної труб занурилися в розріджений ґрунт.

Фахівці встановили, що руйнація резервуару сталася через втрату стійкості внутрішнього конуса і днища бака. Тому вирішили відбудувати башту на основі чинного фундаменту та пілону. Новий проект розробили за півмісяця та одразу перейшли до відновлювальних робіт. Башту ввели в експлуатацію в 1953 році. Вона пропрацювала ще 13 років. 

Пізніше у Полтаві спорудили водозабір № 2 і напір води у мережі зріс, тож потреба в башті відпала. До 2002 року стояло питання про її демонтаж, хоч непрацююча конструкція і вважалася пам’яткою інженерної думки. Однак вона була непридатна до використання через корозію металу і того ж року її демонтували.

Прес-служба «Полтававодоканалу»

Техпідтримка

Редактор проекту:
Ольга Левченко та Ліана Козмійчук

112

Полтавщина:

Запропонувати тему