Як 117 років тому відкривали полтавський водоканал (частина друга)
Чимало полтавців знають, що свою роботу полтавський водоканал розпочав далекого 1900-го року. Та не всім відомо, як це відбувалося. Пропонуємо дізнатися подробиці запуску першого водогону у Полтаві.
Кадри вирішують все
Спорудження водогону потребувало кваліфікованих кадрів. Коли проект взялися втілювати в життя, земляні та монтажні роботи доручили майстру Павлу Воніфатову. У Полтаві фахівець викупив у колишнього власника слюсарно-механічну майстерню та наймав на роботу фахівців. Мотивував робітників високою платнею: підлеглі Воніфатова отримували близько 27 крб, хоча інші працедавці платили за таку ж роботу 11.
Ескізний проект водопровідної частини міста, складений інженером Рафальським (1898 рік)
З весни 1899 року у місті вже повним ходом тривали роботи з прокладання мережі. Кожна бригада тоді складалася з конопатника, чотирьох заливників ізоляції і стількох же чеканників. Плюс — до 8 чорноробів, для виконання підсобної роботи.
Завершення прокладання труб мало відбутися не пізніше листопада 1900. Несприятливі погодні умови затягували роботи. Тоді підрядник став змушувати підлеглих виконувати більші об’єми, не підіймаючи за це платню.
Відтак, 20 травня 1900 року 40 робітників майстерні влаштували страйк. До них приєдналися й інші колеги. Всі вимагали в Павла Воніфатова 8-годинного робочого дня, збільшення та щотижневої виплати зарплатні, покращення виробничих умов.
Страйк тривав 3 дні. Потім підрядник припинив опиратися та частково задовольнив вимоги трударів. При цьому, хитрий працедавець таки звільнив з роботи найактивніших мітингувальників.
Старт восени 1900-го
Незважаючи на складнощі, у жовтні-листопаді 1900 року на водозабірній станції вже монтували парові машини, закуплені у ризького машинобудівного товариства.
На момент введення в експлуатацію до полтавського водогону мали під’єднання тільки 7 будинків адміністративного та громадського призначення.
Урочисте відкриття Полтавського міського комунального водогону відбулося 22 листопада 1900 року. За спогадами тогочасних мешканців, подія стала однією з найважливіших у житті міста. Наявність водогону не тільки дозволила містянам щодоби споживати до 80 тис. відер артезіанської води, але й стала значним поштовхом для економічного розвитку Полтави.
Водонапірна башта міського водопроводу. Збудована у 1900 році
У пояснювальній записці до звіту Полтавської міської управи за 1900 рік було вказано, що з 300 тис. крб позики, наданої тодішнім Урядом Російської імперії, 215 тис. витратили на будівництво та обладнання водогону, а ще 42 тисячі — на зведення цегельного заводу.
На залишки — близько 53 тис. карбованців — місто доукомплектувало водозабірну станцію необхідними для безперебійної роботи агрегатами.
З книги Олександра Єрмака «Історія обласного державного підприємства «Полтававодоканал».
