Розмір тексту

Організатор нетворкінгу у Полтаві Максим Іванов: «Найдоречніше — просто підійти і познайомитися без заготовок в голові»

Максим Іванов Максим Іванов

16 листопада о 17:30 у гриль-пабі «Ворскла» (вул. Соборності, 72) пройде п’ятий бізнес-нетворкінг. Напередодні заходу поговорили з його організатором Максимом Івановим про розвиток цього проекту, проблеми, з якими стикається у підготовці, та як краще знайомитися для вирішення своїх бізнес-завдань.

Р.П.: З чого почалася твоє організаторство нетворкінгів у Полтаві?

М.І.: Це почалася ще з ГО «Молодіжний Бізнес Клуб». Так само була координація, пошук нових учасників, вибір тематики. Бізнес-нетворкінги як масштабний формат стали новою сходинкою і вищою планкою. 

Організація почалася з думки: «Хочу оптимізувати процес знайомства людей». Мені щодня надходить понад п’ять завдань — вирішити якесь питання, знайти підрядника або партнера щодо різних продуктів чи послуг. 

Бізнес-нетворкінг — це місце, де можна отримати все за один вечір. І це ідеальний варіант для будь-якого учасника з певною метою. Ну а далі вже обмірковування: «Як? Що? Де? Хто?» і поїхали.

Р.П.: Яка була ціль першого такого заходу і подальших? Чи змінювалася вона?

М.І.: Перевірити чи «зайде» подібний формат в Полтаві чи ні. Це був тестовий захід, тому обмеження було у 30 чоловік. Коли побачив, що люди, які спілкуються вже не один рік, прийшли, висловили завдання і знайшли їхню реалізацію один в одному, зрозумів, що формат живий і приносить результат. 

Це не якісь збори — у нас не просто так платний захід. Учасники повинні розуміти цінність того, що ми вирішуємо їхні завдання, запрошуючи за запитами максимальну кількість людей. І вони так само прийшли отримати результат.

Глобальні цілі — оптимізація завдань і активізація полтавського бізнес-середовища — незмінні. А тактичні на те і тактичні, що б завжди бути гнучкими, покращуватися і змінюватися.

Р.П.: З якими проблемами стикнувся або стикаєшся під час підготовки таких заходів?

М.І.: По-перше, дуже пізня реєстрація. Звикли люди вирішувати все в останній момент.

По-друге, важко входити в Полтаву з новими форматами, люди бояться незвичайного.

По-третє, найефективніший інструмент просування в Полтаві — «сарафанне радіо». У нас, звичайно, багато друзів і партнерів, але краще б у Полтаві просто добре працювала реклама у соцмережах, а не коли потрібно, щоб подруга 20 раз розповіла, що там буде класно.

Р.П.: Чи не стикаєшся ти з явищем, коли люди йдуть виключно, щоб «потусуватися», для статусу, а не розвивати бізнес чи себе як спеціаліста?

М.І.: Стикаюся. Трохи через це підняли ціну, починаючи з четвертого нетворкінгу. Але ставлюся до цього більше нейтрально, ніж негативно. 

Для мене важливіше за все результат. Коли мені по телефону говорять: «У мене ніяких цілей немає, я не знаю чи йти», відразу ж відповідаю: «Краще не йти». Ця людина не принесе результату.

Але є ті, у кого мета — це саме «потусуватися». І вона адекватна, адже хороший вечір, компанія успішних людей, фуршет, вино — прекрасне оточення і для відпочинку, і для спілкування, і для вирішення завдань. 

Якщо у людини мета — відпочити в компанії не менш класних, ніж він, людей, я тільки радий бачити її на заході. І радий, якщо він відпочине — не так багато у нас в Полтаві подібних заходів. А де збирається така кількість бізнес-середовища біля одного фуршетного столу — взагалі немає.

Під час одного з попередніх нетворкінгів Під час одного з попередніх нетворкінгів

Р.П.: Як з твого досвіду найкраще знайомитися з людьми на подібних заходах?

М.І.: Для знайомств є різні інструменти: можна задати питання, запропонувати допомогу. Але якщо брати саме нетворкінг, найдоречніше — просто підійти і познайомитися, без зайвих заготовок і бар’єрів в голові. 

Просто йдіть і представляйтесь.

Р.П.: Які плани у цій сфері після п’ятого нетворкінгу? 

М.І.: Нас вже запрошує до себе Кременчук, Київ, полтавські райради. Є куди рости і розвиватися.

Організація заходів щодо нетворкінгу — не самоціль. Все ж це більше репутаційний та соціальний захід. Розвиваємо себе і намагаємося розгойдувати Полтаву далі.

Розмову провів Роман ПОВЗИК

Полтавщина:

Запропонувати тему