Стратегії розвитку ОТГ Полтавщини: прості відповіді на складні питання

Саме на ці питання дають відповіді обов’язкові для всіх громад Європи планувальні документи — «стратегії розвитку». Наразі у Полтавській області до процесу їхньої розробки підійшли три найактивніші і найперспективніші громади із 18-ти.

Про це та інше говорили на Міжнародному форумі «Полтавщина: створюємо разом нові можливості».

У рамках проекту «U-lead з Україною» з червня 2017 року на Полтавщині розпочався процес стратегування у трьох громадах — Пришибській (Кременчуцький район), Сергіївській (Гадяцький район) та Великосорочинській (Миргородський район). Для ОТГ створення цих документів — абсолютно безкоштовне.

Стратегії розробляються у відкритому форматі за європейським зразком. Одночасно використовується і досвід залучених експертів, і робота спеціалістів із громад.

— У кожній ОТГ створена громадсько-експертна робоча група. У її складі — понад 25 осіб. Це і муніципальні управлінці, і мешканці віддалених сіл, і фермери, і власники місцевих бізнесів, і бюджетники. До участі у робочих групах долучаються експерти програми U-lead. Саме вони допомагають, наприклад, опитувати місцевих мешканців, тим самим залучаючи їх до процесу стратегування. За словами людей, в них є бажання жити і працювати у рідних громадах. Крім того, у процесі опитування з’явився опис конкретних проблем ОТГ. Звичайно, їх дуже багато. Тому завдання розробників стратегії полягає у тому, щоб виокремити найголовніші, вирішення яких «витягло» б громаду на кращий рівень, — розповів на Форумі радник з питань регіонального розвитку програми «U-lead з Україною» Вадим Штефан.

За його даними, у двох громадах уже проведено аналіз соціально-економічного стану. Головні проблеми — старіння населення та виїзд молоді. Тому наступним етапом розробки Стратегій для них стане визначення конкретних проектів для їхнього вирішення із баченням джерел фінансування.

Експертні групи визначилися, що головне завдання найближчих років для ОТГ — залучення в села молоді. Це можливо завдяки створенню у громадах нових підприємств, робочих місць. Тож левову частину проектів у Стратегіях слід планувати так, щоб вони приносили нові інвестиції селу. Експерти зазначають, що додаткові кошти також можуть принести переробка сільськогосподарської сировини на місцях і кооперативний рух.

Голова Сергіївської громади Ігор Лідовий вважає, Стратегія допоможе вирішити головну проблему краю — демографічну.

— Ми підрахували: щоб наше населення не зменшувалося нижче відмітки у 3 000 мешканців, кожного року в громаді повинні оселятися 10-12 молодих родин. Це потенційні працівники для наших промислових підприємств та фермерських господарств, а також це можуть бути родини підприємців. Яким чином залучити їх до нас — ми і пропишемо у Стратегії. Так, можна купувати для них житло, надавати різні соціальні гарантії, що здешевшують життя. Крім того, ми зобов’язані працювати не тільки з новачками. Наприклад, особисто я хотів би прийняти програму підтримки породіль нашої громади. Тобто укласти угоду із пологовим будинком у Полтаві таким чином, щоб всі молоді мамочки, які проживають у нас, нічого не платили за народження дитини лікарям. Чи підтримають депутати нашої ради цю та інші ініціативи? Сесія має відбутися у грудні, а поки що ми плануємо третє засідання робочої групи з приводу розробки Стратегії розвитку Сергіївської громади. Реалізацію конкретних кроків, які погодять наші депутати, ми зможемо почати у 2018 році, — запевняє Ігор Лідовий.

До речі, найближчим часом розробляти Стратегію свого подальшого розвитку разом із фахівцями Полтавського центру підтримки місцевого самоврядування програми «U-lead з Європою» будуть інші ОТГ Полтавщини.

Директор Департаменту економічного розвитку, торгівлі і залучення інвестицій Інна Іщенко — один із організаторів Міжнародного форуму «Полтавщина: створюємо разом нові можливості». Серед іншого вона зазначила, що Полтавщина — безумовний лідер у впровадженні міжмуніципального співробітництва між ОТГ, а шість із наших громад мають дуже високий потенціал для розвитку (загалом в Україні таких ОТГ — 366).

— Зараз ми плануємо зміни до «Стратегії розвитку області», щоб посилити сильні сторони. Коли вона розроблялася у 2015 році, реформа децентралізації не була вивчена досконало. Сьогодні вже бачимо, на чому зосередитися: на туризмі, дорожній інфраструктурі, реформах освіти, медицини, соціальних об’єктах, — вважає Інна Іщенко.

За її словами, більшість людей усвідомила, що децентралізація — це реформа майбутнього, а гаяння часу — це втрачання можливостей. Безумовно, наші громади успішні, прогресивні, завдяки таким головам, як Олександра Шеремет’єва, Людмила Милашевич, Олександр Тутка та інші. Вони реалізують цікаві проекти, працюють над розвитком та іміджем області.

Але є один застерігаючий від надлишкового оптимізму момент. Без одночасних інвестицій в розвиток економіки сільських районів із капіталовкладеннями в соціальну сферу, навіть якісну (сільська медицина, хороші опорні школи) — це викидання грошей на вітер. На думку Вадима Штефана, паралельно існуючі якісні робочі місця і якісні муніципальні послуги і мають стати основним результатом реформи децентралізації.

Довідково. Міжнародний економічний форум «Полтавщина: створюємо разом нові можливості» відбувся у Полтаві вперше у жовтні 2017 року. Організатором заходу виступила ОДА. Мета форуму — створення майданчику для спілкування між інвесторами, керівниками підприємств і владою на місцях. Заходом зацікавилися представники Міжнародної, Іспано-Української, Американської та Української торгово-промислових палат, двох профільних міністерств та Офісу з просування експорту. Також серед бажаних гостей були учасники міжнародних проектів технічної допомоги та дипломати з Литви, Грузії, Угорщини, Індонезії, Молдови, а також ОБСЄ. Форум складався із трьох секційних засідань. Одне із них стосувалося промисловості області, її інвестиційної привабливості та експортного потенціалу. Про інвестиції в агросекторі і його перспективи загалом говорили в іншій залі. Третє засідання було присвячене децентралізації та місцевому економічному розвитку.

Анна ДОВГОШЕЙ