«Аеропорт-Полтава»: політ у майбутнє

З Полтави до Ленінграду — літаком. Це один із найкращих спогадів полтавців 80-их. Але з тих пір у самому аеровокзалі — ніби застиг час. Тут немає постійних пасажирів, не працюють табло. Але здається, ось-ось натовп людей заповнить приміщення, а за будівлею аеровокзалу на них чекає літак.

На пероні аеродрому Полтави Іл-18 — флагман «Аерофлоту» (1976 рік) | Фото з архіву М.В. Моргуна

Аеропорту Полтави в 2017 році виповниться 93 роки, він один з найстаріших в Україні. Колись був дуже затребуваним. Регулярні рейси відправлялися до міст п’яти інших республік СРСР, до 15-ти українських регіонів та до районів Полтавської області. А останній (діючий) аеровокзальний комплекс має пропускну здатність 400 пасажирів на годину.

Авіарейси з Полтави станом на кінець 80-х

В інші республіки	В інші області	В межах області
Москва	Київ	Великі Кринки
Архангельськ	Вінниця	Гадяч
Бєлгород	Дніпропетровськ	Глобино
Воронеж	Донецьк	Зіньків
Краснодар	Івано-Франківськ	Котельва
Геленджик	Краматорськ	Лохвиця
Курськ	Миколаїв	Миргород
Ленінград	Одеса	Нехвороща
Липецьк	Сєвєродонецьк	Потоки
Нягань	Сімферополь	Семенівка
Орел	Луганськ	Чорнухи
Рязань	Львів
Сочі	Маріуполь
Совєтській	Суми
Урай	Тернопіль
Мінськ	Харків
Брест	Херсон
Гомель	Чернігів
Могильов
Єреван
Кишинів
Рига

Авіабаза сільського та лісового господарства («Сільгоспавіація») у радянські часи доправляла до населених пунктів області пошту, перевозила колгоспників. Наприклад, квиток на АН-24 чи ЯК-40 можна було купити за копійки, тому мешканці Полтавщини користувалися літаками так само, як сьогодні — електричками. Повітряні судна сільськогосподарської авіації отримали у народі назву «кукурузники».

Як-12 на оперативній точці аграрно-хімічних робіт у с.Федорівка (1967 рік)

Приклад посадочного талону | Фото з архіву М.В. Моргуна

«Аэродром накрыла пелена тумана»

За роки незалежності України аеропорт Полтави занепав — через розвиток залізничного та автомобільного транспорту, що став вигіднішим за повітряний. Оскільки практично всі регіональні аеропорти країни стали збитковими, у 2000-х держава віддала їх міським або обласним органам влади.

З тих пір Полтавська обласна рада дотує аеропорт — це приблизно два мільйони гривень щороку (на зарплати 40-ка працівників, підтримання аеровокзалу і злітної смуги у робочому стані, ремонт техніки).

Власні заробітки авіапідприємства не дозволяють йому навіть «вийти в нуль». Їх вистачає лише на комуналку та підтримання сертифікаційної спроможності (доведення безпеки польотів до вимог законодавства).

За обласні та власні кошти «Аеропорт-Полтава» лишається дієздатним підприємством, його злітна смуга може приймати повітряні судна середньої ваги (індексу 3 коду 3С); здійснювати їх комерційне, наземне та технічне обслуговування. Для роботи з пасажирами, багажем і вантажами тут теж є все необхідне.

Фото з архіву ПОКП «Аеропорт-Полтава»

Що ж саме приносить гроші нашій повітряній гавані? Обслуговування чартерних рейсів українських урядовців, олігархів, футбольних команд. Співпраця із підприємством «Меридіан» (стоянка його літаків та їх технічний супровід), яке спеціалізується на авіації для потреб сільського, лісового та рибного господарства, обслуговуванні нафтопроводів. Приносить кошти стажування курсантів київської льотної школи «Кондор» і Кіровоградської льотної академії. Іноді аеропорт заробляє оригінально: наприклад, віддаючи в оренду свою злітну полосу організаторам чемпіонату України з дрег-рейсингу. Інші статті надходження коштів на рахунки комунального підприємства — здавання в оренду вільних приміщень і т.і.

Враховуючи ситуацію, що склалася, гарячі голови в облраді під різними прапорами намагалися аеропорт закрити, як збитковий. Але у нього завжди знаходилися захисники. Раніше — головний регіонал області, губернатор Олександр Удовіченко. Сьогодні — перший заступник губернатора Андрій Пісоцький, керівник облорганізації БПП.

«Взлетная полоса есть у любой мечты»

Що очікує на аеропорт Полтави у майбутньому? Ветерани цивільної авіації, з якими ми поговорили, налаштовані песимістично. Один із них зазначив:

— Полтава не може наростити повноцінний пасажиропотік, необхідний для прибуткової роботи комплексу. Наприклад, в 1982 наш аеропорт пропустив 135 тисяч людей, працюючи цілий рік, вдень і вночі! Сьогодні ж не йдеться навіть про тисячу. Чартерні рейси не в змозі тут допомогти — їх замало.

Фото з архіву ПОКП «Аеропорт-Полтава»

Обласна влада в особі Андрія Пісоцького навпаки — налаштована більш, ніж оптимістично. Завдяки йому з’явилися такі новини: «Полтавський аеропорт буде альтернативою залізничному та автобусному транспорту», «Куди можна буде літати з полтавського аеропорту?», «Авіакомпанія МАУ хоче отримати право на польоти до Полтави», «Аеропорт у польському місті Бидгощ хоче співпрацювати з полтавським «колегою». Крім того, 31 січня ці ідеї отримали паперове оформлення: облрада прийняла «Програму розвитку та підтримки ПОКП „Аеропорт-Полтава“ на 2017-2020 роки» на загальну суму більше 350 млн. грн. Левову частину цих коштів має виділити держава, область має знайти 75 млн. грн.

Також для розвитку аеропорту Полтави закладені 450 млн. грн. у Державній цільовій програмі розвитку аеропортів на період до 2023 року, затвердженій Кабміном.

Але тут виникає кілька «але».

«Але» № 1. Конкретних домовленостей із польськими колегами з Бидгоща на даний час немає, ведуться перемовини.

«Але» № 2. Делегація ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» минулого року провела аудит нашого аеропорту та зустрілася з керівництвом ОДА. Державіаслужба надала МАУ права на експлуатацію повітряної лінії Київ — Полтава — Київ (частота рейсів: 7 рейсів на тиждень) для регулярних перевезень аж до 1 вересня 2066 року. По суті, авіакомпанія таким чином «застовпила дорогу». Але МАУ готова виконувати рейси з/до Полтави тільки після доведення технічного стану злітної смуги та аеровокзалу до такого рівня, який дозволить обслуговувати Воеіng-737-800, 737-900 та Embraer-195.

«Але» № 3. 6 та 16 лютого 2017 року в Мінінфраструктури відбувся круглий стіл та нарада щодо розвитку внутрішніх авіаційних перевезень. Аеропорт Полтави також розглядався в зазначеному контексті. Пріоритетними для міста напрямками визначені Львів та Одеса. Залученням авіакомпаній до внутрішніх перевезень займаються на державному рівні. Але Полтава повинна отримати необхідні дозволи на відкриття регулярних авіарейсів, що залежить від технічного стану аеропорту та його укомплектованості.

«Але» № 4. Полтавський аеропорт — «в оточенні» повноцінно діючих комплексів у Харкові, також у Києві, Дніпропетровську. До цих міст і звідти дешевше дістатися автотранспортом чи залізницею.

Без «але». Одне із головних завдань «Аеропорту-Полтава» — отримати статус міжнародного. ТОВ НВЦ «Апогей» (Київ) виготовило демонстраційні матеріали з реконструкції існуючого аеровокзалу під міжнародний пункт пропуску з розробкою концептуально-технологічних схем та їх погодженням з прикордонною, митною службами та Державіаслужбою України. Наступним етапом стане виготовлення проекту реконструкції. Гроші на це повинні виділити депутати Полтавської облради на наступній сесії.

Що дасть Полтаві міжнародний пункт пропуску в аеропорту? Пасажири зможуть літати звідси до інших країн світу. Умовно кажучи, МАУ завантажить тут таких бажаючих, перевезе до Києва, де вони пересядуть на рейси інших напрямків. Але митний і прикордонний контроль вони проходитимуть в Полтаві, а не в столиці, — швидше і без черг.

Якби у полтавського авіапідприємства не було перспектив — ніхто не планував би вкладати гроші в його розвиток, стверджує в.о. директора аеропорту Юрій Колісник:

— У грудні 2016 року Progresstech Ukraine (Київ) дослідило штучні покриття аеродрому Полтави щодо експлуатації повітряних суден та надало рекомендації щодо їх ремонту. У ході лабораторних досліджень було суттєво підняте класифікаційне число покриття (з PCN 20 R/С/X/T до 28 R/С/X/T). Що це нам дає? Можливість приймати більш потужні і важкі повітряні судна. Також розрахована вартість реконструкції злітної смуги, руліжної дорожіки та перону. На основі цих розрахунків ОДА подала запит до Мінінфраструктури на фінансування проекту реконструкції аеродрому в рамках Державної цільової програми розвитку аеропортів до 2023 року. ТОВ «Елбі» (Київ) та «Пліт» (Львів), які мають відповідні сертифікати Державіаслужби України, обстежили та розрахували вартість проектування та реконструкції периметрової огорожі. При виділенні коштів з обласного бюджету на зазначені проекти ми матимемо змогу подати їх на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку.

«Нам предписан нашим веком скоростной режим»

Авіаексперти до питання розвитку полтавського аеропорту підходять із стриманим оптимізмом.

Генеральний директор «Украеропроект» Кирил Новіков:

— Перспективи є практично в усіх регіональних аеропортів України, де збереглися вокзали з аеродромами. Проблеми у них спільні — організаційні, технічні, законодавчі. Наприклад, одна з великих проблем — відсутність закону про концесію. Без нього інвестори не впевнені у своїх домовленостях з владою: чи не відбере вона об’єкт або землю під ним при зміні (умовно) прапорів? З технічними проблемами все ясно — поступово ремонтуємо в першу чергу злітні полоси, термінали і т.д. Але організувати команду, зацікавлену в розвитку аеропорту, — складніше. Зараз я скажу конкретно для Полтави: ваш аеропорт — це не КП «Збиранка», це іміджевий об’єкт області. Якщо ви спромоглися його зберегти — рухайтеся далі. Створіть незалежний експертний центр, залучайте туди фахівців авіасправи. Керівник управління інфраструктури та туризму ОДА із директором аеропорту — ініціюйте його створення, це у ваших інтересах! І не будуйте грандіозних планів — запустіть один регулярний рейс, відпрацюйте технологію. І ви самі побачите — ось вона, ніша для «Аеропорту-Полтава». Це вийшло, наприклад, у Херсона чи Чернівців — вийде і у вас.

Експерт з імплементації європейського законодавства в Україні Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Світлана Чернецька:

— Проблеми регіональних аеропортів лежать у двох площинах. По-перше, Угода про вільний авіаційний простір, який підпише Україна з ЄС, не допоможе летовищам в регіонах. На перешкоді — бюрократія та відсутність «зайвих» фінансів. Європейські стандарти впроваджуються повільно і зі скрипом, тому говорити про залучення перевізників, здешевлення квитків, покращення якості авіаперевезень та про перезапуск роботи регіональних аеропортів поки що зарано. Це — перспектива майбутнього. По-друге, областям складно знайти інвесторів для своїх летовищ. Тут їм підрізає крила питання власності. Лише два аеропорти країни державні («Львів» та «Бориспіль»), ще два — в концесії («Київ» (Жуляни) та «Одеса»), а решта або муніципальні, або обласні. Аеропорт у власності громади частіше за все сприймається як баласт, адже місцеві бюджети традиційно мають дуже багато нагальних статей витрат, через що депутати не хочуть вклади кошти у перспективні проекти, але віддаленого майбутнього.

Редактор сайту avianews.com Олександр Мироненко:

— В аеропорту Полтави сьогодні більше перспектив, ніж у 2012 році, коли я говорив на цю тему з кореспондентом вашого видання. Тоді надія була лише на чартери. Тепер Полтава має можливість залучити регулярні рейси як мінімум до Києва і те, що «Міжнародні авіалінії України» отримали відповідне призначення і провели аудит, говорить про зацікавленість з боку авіаперевізника. А якщо рейс буде відкритий, з короткими пересадками полтавці зможуть подорожувати через Київ в Європу, Америку або Азію. Тепер справа за обласною владою — провести необхідні зміни, які за вимогами компанії необхідні, щоб розпочати польоти; і проводити активну роботу з туроператорами щодо відкриття чартерних рейсів. Приклад аеропортів «Рівне» та «Чернівці» показує, що це можливо і в Полтаві. Коли Полтава зможе відправляти щотижня хоча б один регулярний рейс — це уже буде перемога, бо аеропорт буде не тільки проїдати кошти з бюджету, але й заробляти хоча б на своє утримання.

Авіаційний експерт, директор ГО «Інститут менеджменту та стратегій» Богдан Долінце:

— Що стосується ідеї про залучення бюджетних перевізників до регіональних аеропортів — то це довгострокова перспектива для Полтави. Хоча в Жулянах та Львові вже працюють лоукости Pegasus Airlines та Wizzair, а також ходять чутки про можливість зайти на український ринок Ryanair. Ці компанії — дуже обережні, починають працювати тільки там, де гарантовано будуть прибутки і попит. Проте їх можуть привабити низькі аеропортові збори та цікаве географічне положення Полтави. Адже звідси можна покрити ринки авіаперевезень Харкова, Дніпра та столичних аеропортів. Такі перевізники з цікавістю вивчають можливості та інфраструктуру регіональних аеропортів. І останнє про лоукостери — Україні потрібна візова лібералізація з ЄС: після відкриття кордонів можна говорити про перспективи нового життя регіональних аеропортів та збільшення їхньої привабливості.

Фото із архіву ПОКП «Аеропорт-Полтава»

«Полтавщина» у 2012 році опублікувала фоторепортаж з території «Аеропорту-Полтава». Він і сьогодні виглядає так само.

P.S. Автор висловлює вдячність управлінню інфраструктури та туризму ОДА за сприяння у наданні документів для написання цього матеріалу.

Анна ДОВГОШЕЙ