Голова ОДА продовжуватиме лобіювати інтереси промислових підприємств Полтавщини на рівні держави
Промисловці Полтавщини ініціюють проведення наради з урядовцями на базі Крюківського вагонобудівного заводу.
На сьогодні ситуація у промисловому секторі області хоч і стабілізувалася (вдалося значно уповільнити спад виробництва), проте залишається складною.
За словами директора Департаменту економічного розвитку Інни Іщенко за 8 місяців цього року дещо збільшили обсяги виробництва підприємства металургійної, легкої, деревообробної і добувної промисловості. А от зменшення фіксують у харчовій промисловості та машинобудуванні. Підприємства останнього знаходяться на сьогодні у найбільш скрутній ситуації. Зокрема, і через відсутність державної підтримки. Хоча Україна потребує і оновлення залізничного рухомого складу, і спеціальної техніки для Міноборони, ЖКГ та інших галузей економіки.
Щоб розширити ринки збуту Департамент економічного розвитку разом із підприємствами розробив каталог презентації продукції виробників Полтавщини (понад 70 підприємств). Електронну версію каталогу направили до Міністерства закордонних справ для розповсюдження серед дипломатичних представництв України за кордоном.
Про тривале листування з міністерствами та відомствами з проханням розглянути можливість закупівлі техніки виробництва машинобудівників Полтавщини годі й говорити.
Проте найбільш дієвою для вирішення наболілих проблем промислових підприємств області стала зустріч, що відбулася 5 липня цього року в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва. Її проведення ініціював Валерій Головко, участь у зустрічі взяли керівники найбільших машинобудівних підприємств Полтавщини.
Інна Іщенко
— Як результат цієї зустрічі, на сьогодні вже вирішено питання щодо подовження Нацбанком терміну розрахунків за експортно-імпортними операціями до 120 днів (було 90), — прокоментувала Інна Іщенко. — Було також укладено договори з Крюківським вагонобудівним заводом на проведення модернізації рухомого складу Укрзалізниці на суму близько 30 мільйонів гривень. Йдеться про ремонт 2 електропоїздів, обслуговування пасажирських вагонів. Також укладено угоду з підприємством на поставку до кінця поточного року ще 21 пасажирського вагону загальною вартістю близько 303 мільйонів гривень.
Про зустріч у Мінекономрозвитку згадували й присутні на апаратній нараді керівники промислових підприємств. Як зауважив голова правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Анатолій Шабала, на тій зустрічі було підписано доволі змістовний протокол щодо вирішення найболючіших проблем машинобудування. З того моменту на рівні держави вдалося розв’язати лише одне (щодо експортно-імпортних операцій).
— Якби реалізували всі напрацювання тієї наради, у нас сьогодні була б зовсім інша розмова й інша ситуація. Позиція Міністерства економічного розвитку (за винятком підтримки Кубіва на тій зустрічі) — це активна переписка і відписки, — додав Анатолій Шабала.
Підтримав колегу й генеральний директор ПАТ «АвтоКрАЗ» Роман Черняк. Зокрема, і щодо критики не зовсім прозорих тендерів тієї ж Укрзалізниці, зважаючи на терміни виконання поставок по договорах. За словами Романа Черняка, після наради зі Степаном Кубівом крига дещо скресла. Подякував очільник області за спробу допомогти. І додав, що варто таки, аби дотиснути урядовців, запросити їх на ще одну нараду з промисловцями.
У відповідь Валерій Головко зауважив, що питання підтримки полтавської промисловості (і машинобудування насамперед) лобіюватиме й надалі, не зважаючи на критику опонентів. І говоритиме про це у вівторок 11 жовтня в Києві на Раді регіонів.
Під час апаратної наради
— Ми вже два роки б’ємося над тим, щоб на рівні держави розробили реальну дорожню карту, яка дасть можливість галузі розвиватися. Адже саме машинобудування формує ту додану вартість, яка впливає на економічні показники і ріст економіки, дає робочі місця, — прокоментував Валерій Головко. — Оптимістичний був настрій після зустрічі з Першим віце-прем’єром. Але з тих питань, які ми порушували, підійшли до вирішення лише одного. Тому наше завдання разом із директорами підприємств щодня «довбати» це міністерство, поки нас не почують. Наша наполегливість повинні зрушити ситуацію з мертвої точки.
Очільник області зізнався, що інколи буває незручно за позицію профільних міністерств. Адже від їхніх дій сьогодні великою мірою залежить, чи працюватимуть промислові підприємства завтра.
— Ми свою роботу не згортаємо, а лише посилюємо і починаємо стукати і штурмувати міністерства, щоб отримати реальну стратегію розвитку галузі, розроблену за участі представників промислових підприємств. Саме вони повинні її сформувати — не міністерства і чиновники в кабінетах, а виробники, — резюмував Валерій Головко.
