На крок попереду: «Лтава» створює суспільне мовлення вже сьогодні
Концепція оновлення компанії «Лтава», розпочата ще у 2014-му директором Євгеном Лопушинським, успішно продовжилася і в 2015 році. Так, найбільш масштабними подіями в житті каналу стало відкриття сучасного апаратно-студійного блоку, нові телевізійні та радіо проекти, перемоги в міжнародних і всеукраїнських фестивалях, а також суттєві кадрові зміни. Про це та багато чого іншого Євген Лопушинський поділився в своєму інтерв’ю.
— Євгене Романовичу, чому виникла необхідність спочатку оновити технічне забезпечення каналу? І наскільки це вплинуло на якість телевізійного продукту?
— Телебачення — це, перш за все, те, що ми сприймаємо візуально. Тому для нас було важливо покращити якість самого відео. Спочатку ми придбали техніку, яка не погіршує картинку, а дозволяє дивитися відео такої ж високої якості, з якою проводяться зйомки в студіях. Наступним кроком була реконструкція телевізійної студії, яка розпочалась у березні 2015 року. До речі, на стрворення студії ми не використали жодної копійки державних коштів, усі витрати — це благодійна допомога та власні кошти телерадіокомпанії. Також для нового студійного блоку за рахунок коштів спецфонду компанії придбано необхідний комплект звукового обладнання і світла, монтажне устаткування, нові комп’ютери та цифрові камери, виконано ремонтні роботи приміщення, що перебувало в аварійному стані. Нині можливими стали і прямі включення з місця подій, завдяки спеціальній апаратурі, яку все частіше почали використовувати в програмах телеканалу «Лтава». За неповні два років роботи нової команди вдалося оновити технічне забезпечення телерадіоканалу майже на 50%. І все це для того, щоб контент мав не тільки актуальний зміст, а й сучасну і привабливу форму.
— Цього року на «Лтаві» відбулася низка прем’єр. Які оновлені або нові проекти побачили глядачі?
— Першим проектом, який вийшов з нової студії, став «Ранок на Лтаві». Нові ведучі та автори цієї програми, відомі медійники Наталя Дяченко та Андрій Кадук інформували та розважали глядачів інтерактивними рубриками, оригінальними сюжетами та інтерв’ю з непересічними особистостями. А деякі сторінки ранкового шоу, такі як «Народний кухар», талановитої та енергійної журналістки Віри Чиж, встигли особливо полюбитися телепубліці полтавського краю. Ми і досі експериментуємо з формами, жанрами, щоб знайти найоптимальніший варіант того, що потрібно і що хоче бачити наш глядач.
Низку успішних прем’єр продовжив актуальний проект сьогодення «Лицарі небесної варти». Кожна програма — це історія-розповідь про героїчні вчинки наших земляків, які воювали в зоні АТО та поклали своє життя за Україну. Телеглядачі мали можливість побачити вже більше 20 таких історій.
А от до Дня Незалежності України «Лтава» започаткувала в радіоефірі нову рубрику: «Україна — час змін». Громадянська позиція слухачів успішно звучить щодня у випусках новин дротового радіо та FM-радіостанції «Ваша хвиля» уже півроку.
Якісні кадрові зміни відбулися в полтавських телевізійних новинах. У 2015-му, пройшовши конкурсний відбір, newsroom очолила Олеся Кучеренко, яка мала значний досвід роботи в медіа та свіжі ідеї розвитку. Разом з нею до команди ПТН також приєдналися молоді і талановиті журналісти. Сьогодні полтавські телевізійні новини — це конкурентоспроможний продукт, який виокремлюється своєю професійною реалізацією.
— Ви згадали про конкурсний відбір. Наскільки відомо, це нова практика для «Лтави», як і те, що змінилася сама підготовка кадрів?
— Дійсно, нами започаткована нова практика підготовки молодих кадрів, завдяки якій почали більше приділяти уваги навчанню журналістів, операторів, технічних працівників. Так, наприклад, майбутніх операторів сьогодні навчає досвідчений Максим Кривошеєв, який багато років працював на кращих національних та всеукраїнських каналах.
— Які здобутки «Лтави» у творчому плані були за цей рік?
— «Врожайними» для лтавівців виявилися візити на міжнародні та всеукраїнські конкурси. Стрічка «Три літа Тараса Шевченка» виборола гран-прі Всеукраїнського фестивалю телевізійних і радіопрограм «Кобзар єднає Україну» та першу премію на Міжнародному фестивалі екранних мистецтв «ДНІПРО-CINEMA». На VI Міжнародному телерадіофестивалі «Калинові мости» у Польщі журналісти «Лтави» Юлія Новікова та Олена Вахницька також вибороли перемогу.
2015-й став ювілейним і для студії дитячого телебачення «Разом». «Лтава» чи не єдина в українському регіональному телепросторі, яка вже 20 років виробляє якісний дитячий та молодіжний продукт.
— Наскільки активно «Лтава» підтримує і бере участь у суспільно-важливих ініціативах?
— Для нас це чи не одне з найприорітетніших напрямків роботи. Полтавська філія НТКУ «Лтава» взяла участь у зйомках масштабного фільму «Джерело енергії, що змінить Україну». А влітку в рамках акції «Схід і Захід разом — разом переможемо», знімальна група нашого каналу відвідала бійців на Луганщині та доправила волонтерську допомогу.
Вагомими соціальними проектами стали телемости з різними українськими містами та кількагодинні телемарафони, присвяченні найактуальнішим темам сьогодення: річниці Євромайдану, російській агресії, місцевим виборам. Останні «Лтава» пройшла максимально чисто і чесно, без джинси, надаючи усім кандидатам рівні можливості і права, хоча виборча кампанія-2015 була особливо запеклою.
— Багато що зроблено за минулий рік. З яким настроєм розпочнете новий?
— Надзвичайно важливим було те, що плідну роботу Полтавськлї філії НТКУ «Лтава» відзначили на колегії Держкомтелерадіо. Голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України Олег Наливайко підкреслив, що той продукт, який виробляє ОДТРК «Лтава» сьогодні, максимально наближений до стандартів суспільного мовлення, а в технічному плані «Лтава» розвивається, як одна з найкращих компаній.
Звичайно, такий успіх був би неможливий без глядачів телерадіоканалу, які підтримують і допомагають робити якісний інформаційний простір.
«Лтава» стала своєрідним майданчиком для розвитку громадянського суспільства в області, об’єднавши навколо себе ініціативних, прогресивних людей з різних сфер нашого життя. Ми вже почали робити реальні кроки і продовжимо виробляти такий контент, який буде затребуваний на українському ринку.