Співзасновниця полтавського хостелу Аліса Вальтер: «Все в руках молодих організаторів»

У полтавських медіа час від часу з’являються повідомлення про те, що варто розвивати туристичний потенціал як Полтавщини, так і Полтави зокрема. Проте це неможливо без відповідної інфраструктури, до яких, безперечно, належать хостели — дешевий і зручний варіант мотелю.

За останні два місяці у Полтаві з’явилося відразу два таких заклади. З співвласницею одного з них — хостелу «Sofa» — Алісою Вальтер, мені вдалося поговорити. Інтерв’ю проводилося за 20 хвилин до початку благодійного балконного кінопоказу, який НМО «Magnum Opus» організувало в цьому закладі. 

У коридорі ходила молодь, гучно сміялася і чекала на кіно, але гамір не завадив нам з Алісою поговорити про Полтаву очима гості з Луцька, її заклад і туристичний потенціал на плечах.

Р.П.: Розкажіть, будь ласка, якими дорогами представниця Луцька опинилася в Полтаві?

А.К.: Випадково. Цьому сприяло знайомство. Я є співвласник хостелу «Sofa», інший співвласник — з Полтави. В мене є досвід відкриття хостелу у моєму рідному Луцьку і я ним поділилася. Ось і з’явився цей хостел.

Р.П.: І як часто тепер Ви перебуваєте в Полтаві у зв’язку з його появою?

А.К.: Я вже їзджу другий місяць по 800 кілометрів в один бік. Надалі вже буду рідше приїздити. 

Р.П.: Чому вирішити пов’язати себе саме з хостелами?

А.К.: Я сама люблю дуже подорожувати і приймати таких самих подорожуючих. Я була в хостелах неодноразово і я прийшла до такої ідеї. З’явилося у мене в голові, що треба відкрити хостел у Луцьку. До цього його там не було і він був перший. 

Р.П.: Для Полтави хостел — це принципово нове явище. Крім «Sofa» у нашому місці ще є один такий заклад. Як думаєте, у Вас будуть ще далі з’являтися конкуренти?

А.К.: Я не знаю. Не знаю навіть як тут буде. Тим більше, я не місцева — мені важко прогнозувати все в цьому. Бачу, що є туристи. Є туристичний потенціал в місті. Наскільки він великий і сильний — це вже наша робота і задача. Якщо у нас не працюватиме туристичний центр або не рекламуватимуться екскурсії чи фестивалі, то в хостелі теж не буде сенсу.

Р.П.: Як представник іншого міста, що можете сказати про Полтаву? Ви тут уже два місяці проїздами.

А.К.: Хочу відзначити, що вона дуже спортивно-вихована.

Р.П.: Це мабуть тому, що хостел знаходиться біля стадіону «Динамо»?

А.К.: Так, я бачу кожен день, як забиті всі майданчики — і маленькими, і великими, і вперемішку. І це дуже радує мене. Я бачу по Жовтневій дуже багато якихось музичних колективів, які і танцюють, і співають — це дуже круто. Мені дуже подобається взагалі Полтава. Я, коли їхала сюди, очікувала меншого.

Хостел «Sofa» на вул. Червоноармійській у Полтаві

Хостел «Sofa»

Атмосфера хостелу

Балкон

Р.П.: Скільки часу вже функціонує хостел?

А.К.: Якщо рахувати з часу умовного відкриття, то близько двох тижнів.

Р.П.: Розкажіть про саму підготовку відкриття?

А.К.: Ми зробили найосновніше — облаштували всім необхідним: ліжка, побутова техніка і все, що потрібне для життя. І потім деталі дуже довго додаватимуться. Приходьте через рік — все буде набагато краще, я впевнена.

Р.П.: Хто є гостями хостелу?

А.К.: Це були представники Києва, Харкова, були британці. І місцеві мешканці.

Р.П.: Ви говорили про туристичний потенціал. Як Ви бачите його розвиток у Полтаві? На що потрібно орієнтуватися?

А.К.: Все в руках молодих організаторів — туристичний і не тільки туристичний потенціал. Бо все це зараз на плечах у молоді, якщо у нас буде ентузіазм і бажання це зробити. Наприклад, якийсь фестиваль. Нехай невеликий, але він може набрати популярність. Або якийсь ще захід. Полтава буде цікава людям. 

Полтава буде цікава не тільки Полтавською битвою і музеями. Але й тими ж Кадетаріумами. Я була в захваті, коли переглядала світлини з цього заходу. Аж серце обливається кров’ю, що будівля зараз стоїть закинута.

Р.П.: Чому Ви назвали хостел «Sofa»?

А.К.: В цьому немає нічого особливого. Хотілося щось універсальне з англійської, української і російської мови, щоб було зрозуміло всім. І ми зупинилося на цій назві.

Р.П.: Щоби хотіли побажати полтавцям?

А.К.: Розвитку і віри у свої сили. І горіння в очах.

Розмову провів Роман ПОВЗИК, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»