Розмір тексту

Українська перемога над московськими впливами: десять років тому у Полтаві відкрили пам’ятник гетьману Іванові Мазепі

Під час презентації пам’ятника 14 жовтня 2015 року
Під час презентації пам’ятника 14 жовтня 2015 року

7 травня 2016 року у Полтаві урочисто відкрили пам’ятник видатному гетьману Іванові Мазепі.

Ініціатива «Просвіти» і Указ Ющенка

Знаковій події передували понад десять років громадської праці з подолання московських ворожих впливів. Очолив боротьбу за спорудження пам’ятника голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, депутат ВР кількох скликань, політв’язень комуністичного режиму, дисидент-шістдесятник Микола Кульчинський. Ще у далекому 2005 році він запропонував головному архітектору м. Полтави Михайлу Юхименку встановити у місті пам’ятник Іванові Мазепі. Невдовзі з’явилося рішення виконкому міськради з проведення Всеукраїнського конкурсу на кращий проект та створення журі.

У 2007 році очільник просвітян Полтавщини звернувся до Президента Ющенка з пропозицією вшанувати подвиг повстання гетьмана Мазепи проти московської деспотії. 9 жовтня 2007 року Ющенко видав Указ «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладанням українсько-шведського союзу». Ним облдержадміністрації доручалося спорудження пам’ятника, органам місцевого самоврядування — відведення земельної ділянки, а Кабінету міністрів у проекті Державного бюджету окремим рядком передбачити субвенцію Полтавській області на спорудження. 22 серпня 2008 року Полтавська міськрада погодила місце розташування — на Соборному майдані, де розташовувалася канцелярія Полтавського полку Гетьманщини, поруч із Свято-Успенським православним кафедральним собором та хатою Івана Котляревського.

Заява ворожого МЗС: «пам’ятник Мазепі суперечить національним інтересам Росії»

Далі — суцільні перепони й публічна позиція несприйняття ідеї просвітян і Указу глави держави. В унісон діяли як тодішній міський голова Андрій Матковський з БЮТ, так і тодішній голова обласної ради з партії Януковича Олександр Удовіченко. З міністерства закордонних справ росії прозвучала заява: «спорудження пам’ятника Мазепі у Полтаві суперечить національним інтересам Росії». Кому служили полтавські чиновнички — «дядьки отечества чужого» (за Тарасом Шевченком)? Наслідок бюрократичних маніпуляцій — кошти субвенції повернуто до держбюджету. Це один із прикладів, що така складова російсько-української війни як «війна пам’ятей» почалася давно, Росія вела її системно і постійно (згадаймо так звану «анафему» Мазепі, системне оббріхування українського гетьмана ідеологами Московського царства, Російської імперії та у СРСР), в тому числі й використовуючи свою п’яту колону.

Всенародний збір коштів

Збір коштів, що його проголосив і влаштував Микола Кульчинський нагадував спорудження пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві. Всеукраїнська, всенародна ініціатива! Серед жертводавців — українські патріоти з Полтавщини, Донецька, Луганська, Львова, Івано-Франківщини, Тернопільщини, Криму, центральної України, Чікаґо, Філадельфії… Люди збирали пожертви організаціями, продавали картини, влаштовували аукціони та концерти. Провадився збір і на всеукраїнському фестивалі мистецтв «Мазепа-фест», який організовувала полтавська «Просвіта» на честь гетьмана Мазепи як провідника антимосковського повстання. До речі, учасник цього фестивалю, лідер гурту «ВВ» музикант Олег Скрипка провів благодійний концерт, з якого віддав 40 тисяч гривень, а полтавський художник Сергій Гнойовий віддав 10 тисяч від продажу картини «Різдво». Гроші несли навіть діти. Наприклад, учитель історії Сергій Остапієнко з Полтавської школи № 7 приніс по 1-2 гривні, які діти «зекономили на забавках». Серед меценатів: Віктор Ющенко (250 тис. грн), «Укрексімбанк» (100 тис. грн), голова Полтавської «Просвіти» Микола Кульчинський (35 тис. грн власних заощаджень). Не стояла осторонь українська діаспора, скажімо Віра та Богдан Боднаруки з товариства української мови у США виділили 10 тис. грн. Загальнавартість склала 1 млн 784 тис. 369 грн. Тож, у 2009 р. пам’ятник та постамент було виготовлено. Архітектор — Віктор Шевченко, скульптори — Микола Білик та Назар Білик.

Саботаж з боку промосковського режиму Януковича

Антиукраїнська сутність режиму Януковича загальновідома. Після приходу його та партії регіонів до влади промосковську «глуху чиновницьку яничарську стіну» Полтавської міськради пробивати виявилося ще складніше. Саботаж представника БЮТ Матковського змінився саботажем члена партії регіонів Януковича Мамая. Тему пам’ятника тримали «на слуху»: Микола Кульчинський та патріотична громадськість Полтавщини («Просвіта», козацтво, громадський рух «За Україну!») постійно зверталися до влади з цього приводу, провадили петиційні кампанії серед містян. Всі ці роки пам’ятник зберігали на території Київського творчо-виробничого комбінату «Художник».

Микола Кульчинський: «темна московська ніч скінчилася»

Лише після Революції Гідності справа зрушила з мертвої точки. У День захисника України і козацтва, 14 жовтня 2015 року за участю сотень полтавців відбулася урочиста презентація пам’ятника для полтавської громади. Її провів Микола Кульчинський. Він заявив, що «темна московська ніч для українського народу скінчилася, пам’ятник символізуватиме новий, вільний період» і перелічив усіх меценатів.

Полтавці підходили до пам’ятника, активно фотографували його, клали квіти на платформу вантажного автомобіля, де стояла бронзова фігура. Паралельно із церемонією проходив благодійний ярмарок волонтерської спільноти з підтримки учасникам АТО — Полтавського батальйону небайдужих. Архієпископ Полтавський та Кременчуцький Федір відслужив молебень на честь гетьмана.

Навесні 2016 року було проведено благоустрій території та монтаж монумента. Не забарилася чергова заява від речників МЗС росії — знову «заїжджена платівка» про суперечність із державними інтересами росії. 4 травня 2016 року промосковські вандали намагались підірвати пам’ятник. За даними начальника відділу комунікацій поліції Полтавщини Юрія Сулаєва, бойовою вибухівкою.

Та ці конвульсії московського, антимазепинського спрута не завадили провести велелюдне культурно-мистецьке свято: урочистості з нагоди відкриття пам’ятника відбулися 7 травня 2016 року. На Мазепинське дійство завітали тисячі полтавців та гостей з усієї України, п’ятий Президент України Петро Порошенко, Патріарх Філарет, письменники, митці, музиканти, міністри, народні депутати та гурт «Хореа козацька» під орудою заслуженого артиста Тараса Компаніченка.

У виступі на відкритті монумента та у інтерв’ю для ЗМІ Микола Кульчинський сказав: «Недарма український народ склав прислів’я: «Від Богдана до Івана не було гетьмана! Недарма російські поневолювачі називали цілі покоління борців за нашу незалежність мазепинцями. Настав час усвідомлення колосального значення видатних постатей української історії. Серед них — постать гетьмана обох берегів Дніпра Івана Мазепи є справді величною».

7 травня 2016 року. На відкриття пам’ятника завітали діячі спільноти, які опікуються відродженням військових традицій і історії полку Армії УНР «Чорні запорожці»
7 травня 2016 року хор «Калина» Полтавського національного педагогічного університету брав участь у Мазепинському святі
7 травня 2016 року. Патріарх Філерет брав участь у відкритті пам’ятника
7 травня 2016 року тисячі полтавців і гостей міста відвідали церемонію відкриття пам’ятника
Серед велелюддя 7 травня 2016 року голова Полтавської ОДА у 2014 році Віктор Бугайчук та діяч Полтавської «Просвіти», нині –представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар
Урочистий момент: Патріарх Філарет і п’ятий президент України Петро Порошенко зривають стрічку
Пам’ятник відкрито
Люди кладуть до пам’ятника квіти і фотографуються з ним
У своїй промові Петро Порошенко наголосив на тому, що Іван Мазепа — символ боротьби українського народу, а Україна обов’язково здолає свого ворога.
Тарас Компаніченко

Олег ПУСТОВГАР, представник УІНП в Полтавській області, учасник кампанії за спорудження пам’ятника.

Національна пам’ять

Редактор проекту: Представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві

1368

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефон редакції: (095) 794-29-25

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему