Оглядовий майданчик дзвіниці Свято-Успенського собору (фоторепортаж)
«Полтавщина» побувала на дзвіниці Свято-Успенського собору у Полтаві. Тут хочуть відкрити оглядовий майданчик, але через карантин строки перенесли
Дізнавшись про плани створити оглядовий майданчик на дзвіниці Свято-Успенського собору, «Полтавщина» навідалася до цієї споруди. Домовитися про репортаж було просто, один телефонний дзвінок — і Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір особисто провів екскурсію історичною будівлею.
Свято-Успенський кафедральний собор збудували у 1770 році. У 1801 році поряд звели дзвіницю. У 30-их роках минулого століття комуністи зруйнували собор, а дзвіниця залишилася. До 1992 року вона не виконувала свою основну функцію — там продавали товари для туристів. Після того, як українська церква отримала незалежність, дзвіниця відновила свою роботу, а у 2003 році відкрили новий собор.
У дзвіницю Свято-Успенського собору два входи. Головний вхід зі східної сторони, він веде у залу богослужіння. А щоби вийти на вершину дзвіниці, треба зайти з боку собору.
Одразу за металевими дверима знаходяться круті дерев’яні сходи. Щоби не впасти — рефлекторно хапаєшся за стіну при підйомі. Владика Федір розповідає, що спеціалісти з туризму рекомендували залишити різкий підйом, бо екстрим налаштовує людей на пригоди.
Піднявшись по східцях ми з Владикою опиняємося на першому поверсі дзвіниці. Довгий коридор знаходиться між залою богослужінь і другим ярусом дзвіниці. В коридорі немає вікон, тут стоять крісла, стільці, книги та ікони.
Колись тут була недільна школа для дітей, а зараз бібліотека на релігійну тематику.
Перед підйомом на другий ярус дзвіниці стоїть український маятниковий інструмент — підвіс із важелями, внизу якого креслення і мапа. Його зробив полтавець Адам Гожий. Маятник в реальному часі показує, як земля обертається навколо своєї осі. На створення маятника його надихнуло панікадило в соборі, яке обертається навколо своєї осі під час богослужіння. Відбувається це завдяки так званій силі Коріоліса — силі інерції.
Далі наверх ведуть металеві сходи з поручнями.
В «колодязі» дзвіниці можна побачити старі вікна та аутентичні балки 18 століття.
Владика говорить, що потрібно реставрувати вікна, бо птахи їх розбивають, залітають, а потім не можуть знайти вихід.
Біля одного із вікон зберігається цегла від старого Свято-Успенського собору зруйнованого у 1934 році. Тут хочуть зробити невеличку експозицію.
На екскурсії не обійшлося без пригод. Підіймаючись на вершину дзвіниці, Владика Федір спіймав голуба, що потрапив у пастку.
І випустив його на свободу з оглядового майданчика.
З вершини дзвіниці відкривається незвичний ракурс на вулицю Соборності. Восени, коли листочки дерев опадають, можна побачити монумент Слави.
По іншу сторону — вигляд на Собор і на Поділ.
З південної сторони відкривається панорама Інститутської гори й мікрорайону Левада.
Рік тому тут облаштували металеву підлогу і приварили східці. До ремонту, коли дзвіниця не діяла, тут була дерев’яна платформа і збитий з жерсті схил.
На стінах відвідувачі залишили написи «Лисий 1987», «1973» та інші.
Владика Федір хоче їх залишити після реконструкції. Ці написи стали частиною історії будівлі.
Вгорі знаходиться система електродзвонів. Це розробка полтавського технічного університету. Її встановили у 2004 році. Операторська знаходиться на першому поверсі дзвіниці, керується старим комп’ютером.
Дзвони захищені металевою решіткою, щоби туди не пролазили птахи.
Загалом треба привести до ладу електропроводку, захистити її від вологи, відштукатурити стіну. Якщо відкривати вільний для відвідування майданчик, то треба поставити двох охоронців. Одного на першому поверсі, іншого на майданчику, щоби він попереджав людей і слідкував за безпекою — може комусь захочеться зробити екстремальне селфі або вчинити якусь іншу дурницю.
Владика розповідає, що були плани відкрити оглядовий майданчик до кінця літа. Однак через коронавірус і карантин строки відклали. Окремо він може проводити екскурсії для школярів, якщо до нього звернеться та чи інша школа.
, «Полтавщина»