Полтавці проїхалися на велосипедах разом зі своїм мером

Сергій Дашевський: «Я народився на велосипеді!» | Фото: Каріна Тютюнник

Сьогодні у Корпусному парку зібралися полтавські велосипедисти: діти, жінки, чоловіки... Хтось — у джинсах, хтось — в спортивних штанах, хтось — у шортах... Та ні для кого це не мало значення. Головне — займатися улюбленою справою: крутити педалі і бути здоровим. Як говорить молодь: «Ми за будь-який кіпіш, окрім протизаконних речей». Сьогоднішня реалізація цього лозунгу — участь у заходах з нагоди Велодня.

Сергій Дашевський вперше на такому дійстві, але — з велосипедом «знайомий» давно. До того ж чоловік їздить на різних видах транспорту — автомобіль, мопед, мотоцикл. Останній — найулюбленіший. Проте і велосипед Сергію «милий». Про хронологію «дружби» з двоколісними Сергій розповів так:

— Чи давно я їжджу на велосипеді? З дитинства. Я взагалі, можна сказати, на велосипеді і народився (жартує. — Авт.). Найперший мій велосипед — це «Гном». Потім був «Зайка-3». Пізніше — «Школяр» (він був рідкісним на той час, але і особливим — специфічне сідло, великі і водночас тонкі колеса...). Наступний мій велосипед — «Салют». Далі було три «України». Один з них вкрали. Та замість нього мені подарували «Десну». Цей, останній, у мене — Boxter.

За словами Сергія, для того, щоб бути велосипедистом, любити велосипед — замало. На ньому потрібно, звичайно ж, їздити. Ще — ремонтувати, розбирати — складати, «колупатися і не боятися забруднити руки». Це тобі ж потім і обернеться винагородою — кататися стане комфортніше, бо «ти відчуватимеш велосипед». 

— Мені велосипед допомагає відпочити, — ділиться Сергій. — Наприклад, узяти й поїхати містом увечері, коли швидкість не має значення, а мають значення відчуття. Коли хочеться виїхати за місто. І це все реально і швидко саме з допомогою велосипеда. Коли в Полтаві, наприклад, затори, хоча це буває рідко, а пішки — довго, є від велосипеда і практична користь: за лічений час дістатися необхідного місця.

Під час його офіційного відкриття Велодня представники ГО «ВелоПолтава» повідомили, що зібрали кошти на придбання двох велосипедів для вихованців Полтавської школи-інтернату № 2 імені Н. Крупської. На сцені їх школярам і вручили. До того ж для дітей з інтернату підготували і солодкі подарунки — цукерки. Опісля — велосипедисти вишикувались у колони та «відчалили» за маршрутом «по кільцю». На чолі велопробігу були представники влади — мер Полтави Олександр Мамай, секретар міської ради Оксана Деркач та заступник губернатора Полтавщини Валерій Пархоменко.

І за велосипедистами було цікаво спостерігати. Люди різні за віком. Різні за соціальним статусом. Але посмішки були на усіх обличчях. І якось, перефразовуючи слова відомої пісні, згадується: 

«А де ж мораль? А немає моралi!
Бо неважлив: чи ти в кедах, чи маєш моднi сандалi,
Чи ти — на посадi у банку, чи ти — простий у школi вчитель.
Кожен хоче життя своє без сорому прожити...» або проїхати...

І якось відчувалося, що сьогоднішній день з його заходами — особливий день для більшості з велосипедистів. Ці люди забули на хвильку (чи на кілька хвильок) критикувати владу, забули про домашні турботи, про здачу залишку сесії, про городи, не надто великі зарплати і те, чи вимкнули вдома праску. Забули про те, що «післязавтра — на роботу», забули про політику і сусідські війни. Просто сіли на велосипед — і забули. І тому навіть трохи шкода, що не можна крутити педалі усе життя... Можливо, багато чого можна було б навчитися забувати швидше і мати до усього того інше ставлення...

До речі, минулого року на Велодень полтавці також каталися «по кільцевому» маршруту. У 2011 році відбувся велопробіг і за участі тільки дівчат. Близько 30 представниць прекрасної статі осідлали вело транспорт у мініспідницях, сукнях та на підборах.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»