Марш УПА в Полтаві
Молодь висловила свою повагу та шану до живих і загиблих вояків Української повстанської армії
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Фото: Олександр Згурський
Вчора у нашому місті відбулася не зовсім, як для Полтавщини, звична подія: молодь вирішила забути про політичні інтриги і вшанувати пам’ять загиблого українського воїнства поза партійними чварами.
Як пояснив нам організатор акції Андрій Олійник, «Незалежна хода» (саме так насправді називався захід) — це не акція якоїсь політичної партії чи організації. На акцію зібралася молодь, яка, незалежно від своїх політичних переконань, хоче висловити свою повагу та шану до живих і загиблих вояків Української повстанської армії. Справді, побачити жодного прапора якоїсь із вже замулялих політичних сил, нам так і не вдалося. Натомість у вечірньому небі майоріли синьо-жовті українські, полтавські та червоно-чорні націоналістичні стяги.
Акція пройшла з не зовсім типовою для Полтави високою дисципліною — навіть попри неадекватне сприйняття ідей молоді окремими громадянами, міліція із маніфестантами проблем не мала. Водночас, кілька разів міліціонери навпаки були змушені пояснювати представникам старшого покоління, що дії молоді за рамки ані закону, ані моралі не виходять.
Хода розпочалася о 19 годині вечора коло Білої альтанки. Пройшовши під акомпанемент барабану та гучних закликів типу «Слава Україні!» та «Смерть ворогам!», національно свідома молодь зупинилася коло пам’ятного знаку «Загиблим українським козакам», де було проспівано державний гімн. Загиблих вояків УПА демонстранти вшанували хвилиною мовчання та символічним тризубцем із свічок.
Хоча Полтавщина і УПА не настільки тісно зв’язані історією, хода виявилася досить людною, навіть попри робочий день та відносно пізню годину.
Олександр ЗГУРСЬКИЙ, «Полтавщина»