Агрохолдинги «зайшли» на Полтавщину завдяки цукровим заводам

Довідково. Науковці з Вінницького національного аграрного університету Т.В.Колесник та Н.Г.Ніщенко у своїй роботі «Розвиток агрохолдингів в Україні» дали останнім визначення. Згідно з їхніми міркуваннями, агрохолдинг — це група юридичних, самостійних сільськогосподарських, переробних і обслуговуючих організацій, контрольні пакети статутних капіталів яких належать одній особі. Агрохолдинги включають в себе сільськогосподарські, переробні і торгівельні організації, що об’єднали або повністю, або частково свої ресурси на основі договору про взаємовигідне економічне співробітництво. До їхнього складу обов’язково повинні входити господарства, які орендують землю або мають свої земельні угіддя та використовують їх для виробництва продукції. Найбільші і найпотужніші агрохолдинги працюють в Полтавській, Черкаській та Київській областях.

Начальник Головного управління агропромислового комплексу ОДА Олександр Сень розказав нам про своє бачення масштабного виробництва сільськогосподарської продукції на Полтавщині.

— Олександре Васильовичу, уточнімо поняття. У нас сьогодні на землі працюють сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та одноосібники?

— Так. Перші і другі — це юридичні особи. Фермерські господарства бувають малі й великі, їхній середній розмір, до речі, 200 га.

Фермерське господарство — досить відносне поняття, тому що багато з них мають значні розміри. Однак у нашому розумінні це підприємство, створене однієї сім’єю, яка починала з 50 га. Це у більшій чи менших мірі розвинені підприємства, що у своєму підґрунті не мають отого КСП.

— Наведіть, будь-ласка, приклади великих фермерських господарств.

— В Оржицькому районі «Світанок». Те ж «Відродження» у Козельщинському районі, хоча у них не тільки там земля. Приватна агрофірма «Подоляки» з Диканьщини вже переросла фермерське господарство. З великих також — Грига Володимир Олександрович у Полтавському районі.

— А приклади агрохолдингів?

— Агрохолдинги — це поняття відносне, адже холдинг — це об’єднання кількох підприємств, компаній. Під це поняття підпадає, приміром, «Астарта-Київ». Це великі компанії з великою кількістю землі.

Я не припускаюся думки, що в сільському господарстві можна однобоко оцінювати ситуацію. Це не так. Треба шукати позитиви і негативи, робити баланси. Якщо говорити про високорозвинуте у технічному й економічному плані сільське господарство, то туди треба вкладати кошти. І в першу чергу це можуть зробити великі компанії, і вони це роблять. На території області вони показали приклад технологічного виробництва. Вони за час своєї робити наростили об’єми, урожайність і так далі, це правда.

Інше питання, що зробили для нас великі підприємства... давайте не забувати, що «Астарта-Київ» і той же «Райз» ввійшли на Полтавщину через цукрові заводи. А такі підприємства — це особливе виробництво і особлива проблема. Кожен цукровий завод — це від 2 тисяч га землі, від 2 тисяч працюючих, як мінімум. І це містечко поблизу із усією інфраструктурою, зациклене тільки на заводі. І не дай Бог щось станеться — виникає проблема серйозна. Як в Артемівці Чутівського району — там завод, на жаль, не працює. А це питання людей, питання їхнього життя.

— Скільки у нас всього цукрових заводів в області?

— Цукрових заводів всього 10, а працюють 6. Веселоподільський (у Семенівському районі) поки що не працює, бо не набирає об’ємів цукрового буряка. Оріхівський цукровий завод (с. Оріхівка Лубенського району) запускав «Нафком-Агро», але, на жаль, не забезпечив його роботу. У Карлівці завод ще не працює. Про Артемівку я вже говорив.

— Значить, це агрохолдинги забезпечили нам «солодке життя»?

— Ну, не гірке — це точно. Працюють цукрові заводи в Червонозаводському (Лохвицький район), у Кобеляках, в Яреськах (Шишацький район), у Глобиному, в Оржиці, Ланнівський цукровий завод (Карлівський район). Що буде, якщо зупиниться таке підприємство? Ви собі уявляєте кількість проблем взагалі?

З іншого боку, власники багато вклали у такі підприємства. Холдинги працюють на величезних територіях, а потрібно вирішувати проблеми кожного села. І необхідно ув’язувати ці речі. Хочуть — вони вирішують проблеми громад. А якщо кажуть «плачу податки — і вирішуйте їх самі»? На жаль, немає ув’язки між виробництвом і паралельним вирішенням соціальних проблем. А ми звикли з радянських часів, що колгоспи опікували всією інфраструктурою...

— А законодавчо врегулювати це питання?

— Нові податки ніхто не любить. Але речі, пов’язані з людьми, треба регулювати законодавчо і не боятися цього. Так само, як із зарплатою, соціальними гарантіями. На ентузіазмі це вирішити не можливо.

— До речі, яку зарплату отримують селяни, що працюють у різних сільгосппідприємствах?

— 1600 гривень в середньому на сьогодні. Ми трошки вирвалися з того становища, коли зарплата у сільськогосподарському виробництві складала половину від середньої по області. Тепер приблизно 75% від неї. Заробітки селян, задіяних у с/г виробництві, складають в середньому від 1200 до 2000 гривень на місяць.

Це інтерв’ю стало поштовхом для того, аби з’ясувати: які сільгосппідприємства на Полтавщині орендують найбільшу кількість землі. Які з них можна назвати агрохолдингами, і чий капітал стоїть за ними. Таке питання тим більш цікаве, що нинішня влада прагне зняти мораторій на продаж сільськогосподарських земель.

— З 1 січня 2012 року ринок сільськогосподарських земель має бути відкритим. Не тільки для громадян України, але й для іноземних громадян, які захочуть працювати в цій галузі, — заявила перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова.

Результати журналістського розслідування на тему «Найбільші орендарі землі на Полтавщині» оприлюднимо невдовзі.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»