Фронтовики завжди перші

Талановитий спортсмен, умілий організатор

В мирний час у Петра Івановича розкрився великий спортивний талант. З 1948 по 1955 роки він з успіхом виступав на змаганнях різного рівня по стрільбі з пістолету та гвинтівки, плаванні, гімнастиці, кросі, стрибках у довжину, фехтуванні, лижних гонках. Але найбільшого успіху досяг в змаганнях з офіцерського багатоборства, як літнього так і зимового. Багаторазовий чемпіон і призер Ленінградського військового округу. В його особистому архіві величезна кількість грамот, призів, кубків. Йому присвоєно звання «Відмінний фізкультурник», а також суддя республіканської категорії з плавання. Його різнобічність спортивної підготовки просто вражає. І зараз у свої немолоді 86 років,він активний, бадьорий, веселий, говірливий, не по роках швидкий та по спортивному підтягнутий. Завдяки спортивним досягненням, з командної посади його перевели на фізкультурно-спортивну роботу. Спочатку обіймав посаду інструктора спортивно-масової роботи Волкярвського будинку офіцерів Ленінградського військового округу. Але ця відповідальна робота потребувала глибоких знань і навиків. І він поступив в Ленінградський Червонопрапорний військовий інститут фізичної культури і спорту імені В. І. Леніна. Де здобув вищу освіту і фах викладача фізкультури і спорту в вищих учбових закладах з правом обіймати посади начальника фізичної підготовки військового з’єднання. Працював начальником фізичної підготовки і спорту дивізії в Оренбурзі, Кременчуці. А в 1960 році був призначений начальником фізичної культури і спорту — начальником кафедри Полтавського вищого зенітно-ракетного Червонопрапорного командного училища. Українська земля, це земля його предків. З діда-прадіда велика родина Божка проживала в Донецькій і Луганській областях. А його батьки переїхали в Казахстан в 1920 році. 

В Полтаві протягом 15 років він самовіддано служив на користь зміцнення обороноздатності Збройних Сил і Батьківщини. За цей час підготував майже чотири тисячі фізично розвинених офіцерів і військовослужбовців. Тисячі з них стали спортсменами розрядниками. А сам Петро Іванович продовжував активно займатись спортом. Виступав на різних змаганнях своєї вікової групи. Неодноразово виборював чемпіонське звання Полтавського військового гарнізону з кульової стрільби з револьвера-пістолета, спортивної гвинтівки, пістолета Макарова. Організовував і проводив змагання всесоюзного,республіканського, обласного рівнів. Про працелюбність, високий професіоналізм підполковника Божка в гарнізоні,окрузі і Україні знали всі. А колишні його підлеглі і зараз згадують добрими і теплими словами цього ветерана Великої Вітчизняної війни і Збройних Сил.

За особливі заслуги перед Батьківщиною Указом Президента України Божку Петру Івановичу після звільнення в запас було присвоєно військове звання — полковник.

Риболов, мисливець

Розповідь про гвардії полковника у відставці Божка була б не завершеною, якщо б я не розповів про його захоплення мисливством та рибальством. Це захоплення особливе — спортивне. З 1976 по 1998 рік будучи членом гарнізонної Ради мисливців і риболовів. Він проводив змагання зі спортивної риболовлі поплавочною вудкою, спінінгом влітку і ловлею риби на льоду взимку. Змагання риболовів і мисливців перетворювалось на свято. В гарнізоні видавались відповідні накази. Проводились, семінари, вечори відпочинку, обміни досвідом, вшанування і нагородження кращих спортсменів цього чудового заняття і відпочинку. За цей період 105 риболовів виконали розрядні нормативи, 34 стали суддями з цього прекрасного виду спорту. Більшість організаційної та пропагандистської роботи в цій справі виконував Петро Іванович. На його рахунку є декілька перемог і велика кількість зайнятих призових місць. За словами Петра Івановича це зайняття виховує в людині любов до природи, рідного краю,всебічно збагачує людську душу. За такі ідеали і щасливе життя свого народу він і воював на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Від автора. Люди не в змозі зупинити плинність років. Але шанувати визволителів і пам’ятати про їхній подвиг, ми зобов’язані вічно.

Анатолій КРИВИЙ, офіцер запасу