Працювала покоївкою, а вдома кодувала деталі для «Норнікеля»: у Кременчуці засудили переселенку з Рубіжного
Автозаводський районний суд Кременчука 3 листопада виніс вирок жінці, яка переїхала з Луганщини та три роки дистанційно працювала на російську корпорацію. Людмила Б. повністю визнала провину та отримала умовне покарання.
За матеріалами справи, жінка є уродженкою міста Рубіжне. До повномасштабного вторгнення вона працювала в офісі управління проєктами підприємства «Сєвєродонецький Оргхім». Рятуючись від війни, Людмила Б. разом із хворою матір'ю переїхала до Кременчука, де влаштувалася працювати покоївкою в місцевому готелі.
Влітку 2022 року на жінку вийшов її колишній керівник із Сєвєродонецька, який запропонував підробіток. Суть роботи полягала у кодифікації елементів обладнання для російських підприємств. Людмила отримала доступ до хмарного сховища московського товариства «ТехІнновації». Звідти переселенка завантажувала технічні завдання, креслення, розміри трубопроводів та російські стандарти. Після цього вона обробляла ці дані для російського металургійного гіганта «Норильський нікель».
Спілкування із замовниками відбувалося через Viber, Telegram, WhatsApp та Skype, а за виконану роботу жінка регулярно отримувала гроші на карткові рахунки в українських банках. Така нелегальна співпраця тривала з березня 2022 року аж до початку березня 2025 року, коли до жінки з обшуком завітали працівники Служби безпеки України.
На суді Людмила Б. повністю визнала свою провину в провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. Вона пояснила свій вчинок скрутним матеріальним становищем. За її словами, гроші були критично необхідні на існування та лікування важкохворої матері, яка згодом померла. Обвинувачена щиро розкаялася, зазначивши, що у саму документацію глибоко не вникала через постійний догляд за мамою. Крім того, вона надала позитивні характеристики від громадської організації «Відродження Кременчуцького федерального Свято-Успенського собору».
Суддя врахував усі обставини: відсутність судимостей, стан здоров'я підсудної, яка має цукровий діабет другого ступеня та захворювання щитоподібної залози, а також її активну співпрацю зі слідством. Людмилу Б. засудили до чотирьох років позбавлення волі. Однак суд звільнив її від реального ув'язнення, призначивши іспитовий строк на два з половиною роки.
Також жінці офіційно заборонили займатися кодифікацією елементів обладнання протягом наступних десяти років. Конфіскацію майна суд не застосовував, а вилучені під час обшуку мобільний телефон iPhone 11 та робочий ноутбук HP постановив повернути власниці.
Цікавий процесуальний нюанс: прокурори просили стягнути з жінки майже 10 700 гривень за проведену СБУ судово-технічну експертизу техніки. Однак суд відмовив у цьому, оскільки сторона обвинувачення просто не надала жодних квитанцій чи довідок, які б підтверджували ці витрати.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»