Мільйонні розбіжності в декларації: апеляційний суд відмовив Валентині Аранчій у позові до НАЗК через результати перевірки її майна

Посадовиця намагалася скасувати довідку за результатами повної перевірки своєї декларації за 2023 рік, у якій НАЗК виявило розбіжності на понад 1,7 млн грн та ознаки недостовірного декларування, що могло стати підставою для кримінального провадження.

Перевірка, завершена торік у липні, охопила офіційні доходи проректорки за 2023 рік на суму 1,02 млн грн (зарплата, пенсія та сумісництво) і задекларований продаж трьох квартир у Полтаві загальною вартістю 19,7 млн грн. Загалом задекларовані доходи склали понад 20,7 млн грн.

Однак під час аналізу угод із продажу нерухомості НАЗК виявило ознаки їх фіктивності та удаваності з метою легалізації коштів невідомого походження (ст. 209 Кримінального кодексу України):

• Покупці не мали реальної фінансової спроможності придбати майно за такою ціною (їхні офіційні доходи за життя становили 62 грн та близько 2,8 млн грн).
• Ціни на квартири були явно завищені. Наприклад, об'єкт, проданий за 12 млн грн, за експертною оцінкою коштував 5,6 млн грн, тоді як ринкова вартість аналогічних квартир на сайті dom.ria становила близько 4,57 млн грн.
• У декларації Валентина Аранчій не вказала покупців, зазначивши джерелом доходу приватну нотаріуску, яка лише посвідчувала угоди.

Задекларовані доходи від цих сумнівних операцій стали основою для пояснення походження коштів, спрямованих на купівлю трьох квартир у польській Варшаві за понад 15,2 млн грн та інші витрати. Зокрема, у 2023 році проректорка витратила понад 1,3 млн грн на закордонні поїздки до курортних Карлових Вар, Відня, Лондона, Варшави, Вальядоліда та Светі-Власа, а також на покупки в магазинах преміум-брендів (Louis Vuitton, Hugo Boss, Marina Rinaldi), не надавши доказів службового характеру відряджень.

За розрахунками НАЗК, на кінець 2023 року максимальна сума заощаджень декларантки з урахуванням усіх доходів не могла перевищувати 6,99 млн грн. Натомість вона задекларувала 8,36 млн грн активів:

• готівку — 790 тис. грн, 70 тис. доларів США (2,66 млн грн) та 113 тис. євро (4,77 млн грн); 
• кошти на рахунках — 11,9 тис. грн, 4 євро та 12 926 злотих (125,8 тис. грн). 

Різниця між задекларованими активами та підтвердженими коштами становить щонайменше 1,37 млн грн. Надана Валентині Аранчій довідка від нотаріуса підтверджує лише факт укладення договорів, а не фактичне отримання коштів. Загалом сума розбіжностей із достовірними даними за оцінкою НАЗК досягла 1,7 млн грн. 

У листопаді минулого року Київський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов Валентини Аранчій та визнав дії НАЗК протиправними. Детальніше про це читайте тут. Проте НАЗК оскаржило це рішення в апеляційному суді. 

Головні висновки Шостого апеляційного адміністративного суду

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево, не дослідив усі докази та безпідставно став на бік позивачки.

Апеляційний суд підтвердив, що НАЗК законно продовжило строк перевірки декларації: відповідну доповідну записку підготували вчасно, а декларацію Валентини Аранчій відібрали для перевірки автоматично, на основі оцінки ризиків за результатами логічного та арифметичного контролю.

Суд не погодився з аргументом першої проректорки аграрного університету про те, що вона нібито не знала про вартість майна або наявність об'єктів, які потрібно було задекларувати. Мова, зокрема, про земельну ділянку площею 342 м² у Полтаві в мікрорайоні Павленки (за місцем проживання посадовиці). 

У своїй декларації Валентина Аранчій зазначила, що їй невідома вартість цієї землі, однак НАЗК встановило, що посадовиця офіційно отримала її у січні 2020 року за договором дарування, в якому вартість ділянки становила 10 тис. грн (ці дані також містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Окрім цього, проректорка не вказала у своїй декларації садовий будинок у кооперативі «Нива-2», який вона мала задекларувати як об’єкт незавершеного будівництва.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що Валентина Аранчій не надала доказів, що її закордонні поїздки у 2023 році дійсно були службовими відрядженнями, витрати на які компенсував роботодавець. Зокрема, на готелі, квитки та самі подорожі до Лондона, Відня, Карлових Вар та інших курортів вона витратила понад 1,3 млн грн й додатково купувала речі преміум-брендів.

Окрім цього, апеляція погодилася з висновками НАЗК про сумнівний характер продажу трьох квартир у Полтаві за 19,7 млн грн. Суд зазначив, що ці операції мали ознаки фіктивності, адже покупці не мали жодної фінансової спроможності їх придбати (їхні офіційні доходи за життя становили 62 грн та близько 2,8 млн грн), а ціна однієї з квартир була завищена в рази порівняно з ринковою. Крім того, довідка нотаріуса підтверджує лише факт посвідчення угод, але не факт отримання грошей, а нотаріуска була помилково вказана в декларації замість реальних покупців. Саме ці доходи від сумнівних операцій проректорка використала як формальне обґрунтування для купівлі трьох квартир у Варшаві за понад 15,2 млн грн, тоді як її легальні статки не покривали всіх витрат за рік.

Суд підтвердив, що результати перевірки можна оскаржувати в суді, проте самої лише незгоди з висновками НАЗК недостатньо для скасування довідки — позивач має довести, що Агентство порушило закон або його висновки є помилковими.

Оскільки Валентина Аранчій не довела порушення своїх прав, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та повністю відмовив їй у позові. Протягом місяця посадовиця може звернутися з касаційною скаргою на це рішення до Верховного Суду.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»