Політичний клінч у Полтаві: чи стане корупційна криза приводом для запровадження військової адміністрації?

Чергові кола на воді у справі про 10% «відкатів» із ремонтів полтавських доріг, коли депутатам та посадовцям оголосили нові підозри, ще більше поглибили політичну кризу в Полтавській міській раді. Оприлюднені підозри та вилучені слідством смартфони лише підкреслили існування своєрідного полтавського «Deep state».

Коли місцева влада на черговий скандал відповіла у форматі «Нам офіційно нічого не надсилали», це лише погіршило сприйняття виборцями чинної командної верхівки.

І хоча на рівні голосувань під час сесій міськради коаліції ще вдається викручуватися, наприклад, коли голос депутата Юрія Бражника, який перебуває в київському СІЗО, замінюють голосом депутата з Флориди В’ячеслава Тютюнника, то на рівні довіри громадян до своїх обранців це справжня катастрофа.

Хоч-не-хоч знову постало питання: чи центральна влада заплющить очі на такі дрібниці, зважаючи на те, що й на національному рівні корупційних скандалів не бракує, чи все-таки актуалізує питання запровадження у Полтаві міської військової адміністрації?

Підготовка до тяжкої зими може стати додатковим приводом для рішучих дій. І хоча Полтавська ОВА таємничо утримується від коментарів щодо чергового скандалу в міськраді, можливо, з тих міркувань, що місто справно виконує свої фінансові зобов’язання перед ОВА, питання щодо підготовки обласного центру до опалювального сезону вже порушують на рівні окремих депутатів обласної ради.

Позиції народних депутатів: від закликів до перезавантаження до скепсису

Ще у грудні 2025 року народний депутат та голова обласної організації партії «Слуга народу» Олексій Устенко зазначив, що рішення про запровадження МВА має ініціювати новий начальник Полтавської ОВА. Після цього новий очільник міста повинен «зупинити схеми та повернути управління громаді».

Окремі нардепи вважають такий сценарій цілком реальним, інші ж налаштовані більш скептично. Народний депутат від Полтави Дмитро Нальотов у 2025 році підтвердив, що не відкидає такого розвитку подій:

«Такий варіант обговорюється не вперше. Думаю, якщо ситуація погіршиться, то це цілком реально».

Інший нардеп від Полтавщини зазначив, що Устенко особисто з ним цей крок не обговорював, тому він сприймає таку пропозицію як персональну ініціативу колеги.

Водночас депутат Костянтин Касай був налаштований скептично:

«Я вже три роки говорю скрізь і усім, а також надавав пропозиції в ОП… Але Офіс вважає, що дане подання знову викличе шквал критики з боку партнерів про нападки на місцеве самоврядування».

Спроби суспільного тиску та реальні цифри підтримки

У лютому 2026 року однією з найгучніших подій політичного життя міста стала ситуація, коли голова фракції «Слуга народу» у міськраді Антон Ярмолюк через петицію запропонував запровадити у Полтаві військову адміністрацію.

Тоді ця тема активно обговорювалася: ініціатор вказував на провалену відбудову житла, проблеми з транспортом та нераціональні витрати бюджету. Натомість команда в. о. міського голови Катерини Ямщикової називала це спланованою кампанією з дестабілізації, що супроводжувалася обшуками НАБУ та блокуванням роботи КАТП-1628.

З часом інформаційний шум вщух, і про ініціативу поступово забули. Проте варто зафіксувати її фінальний результат, адже він наочно демонструє практичний рівень підтримки цієї ідеї серед містян.

Петицію Ярмолюка оприлюднили 3 лютого 2026 року. Для її обов’язкового розгляду Президентом необхідно було зібрати 25 000 підписів протягом 90 днів. У підсумку ініціативу підтримали лише 4 234 людини, що становить менше ніж 17% від необхідної кількості.

Головна перешкода — кадровий вакуум

Ключовим фактором, який наразі гальмуватиме запровадження військової адміністрації у Полтаві, може стати банальна відсутність альтернативи. Наразі немає фігури, яка не лише відповідала б усім критеріям, а й була б готова взяти відповідальність із чітким плануванням виходу з кризи.

І якщо в жовтні 2022 року відповідні кандидатури ще розглядали, то зараз їх немає навіть на горизонті.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»