Оператор е-квитка у Полтаві став робочим органом, який відбиратиме перевізників
Міська влада має затвердити нові конкурсні умови. Проте це регуляторний акт, процедура ухвалення якого вимагає часу. Коли саме відбудеться довгоочікуваний конкурс — наразі відкрите питання, але головна проблема ховається ще глибше: що робити, якщо претенденти на маршрути не відповідатимуть суворим вимогам, а інших охочих просто не знайдеться?
У березні Антимонопольний комітет України звернув увагу на необхідність врегулювати ситуацію з транспортними перевезеннями у Полтаві та відмовитися від роботи за тимчасовими договорами, які міськрада укладає в ручному режимі.
У відповідь на це влада вчергове заявила про плани провести прозорі конкурси серед перевізників. Але замість обіцяного два роки тому відновлення комунальної диспетчерської, яка б проводила відбір, виконком пішов іншим шляхом. У травні оголосили про пошук спеціального «робочого органу» серед приватних компаній.
Тоді «Полтавщина» спрогнозувала, що оператор е-квитка у Полтаві — ТОВ «Фарго Сістемс» — стане тим самим «робочим органом» для проведення майбутніх конкурсів з визначення перевізників на пасажирських маршрутах. Зокрема, ми писали:
«…Саме «Фарго Сістемс» (або ж споріднені з нею структури) теоретично ідеально підпадають під нинішні конкурсні критерії: мають технологічну базу, відповідний досвід у транспортній сфері міста і при цьому де-юре не є прямими перевізниками».
Прогноз справдився на 100%: минулого тижня саме «Фарго Сістемс» без жодної конкуренції (більше ніхто не подав заявки) офіційно визнали цим робочим органом.
Бюрократичне коло на кілька місяців
Тепер «Фарго Сістемс» має процедурно підготувати документацію для проведення конкурсу та сформулювати вимоги до майбутніх конкурсантів. Паралельно міська влада окремим рішенням повинна затвердити умови самого конкурсу. Оскільки цей документ є регуляторним актом, на процедуру його погодження та ухвалення знадобиться щонайменше 2-3 місяці.
Жорсткі вимоги vs сувора реальність
Проте, як показує аналіз ситуації, головна проблема полягатиме не у формуванні самих вимог до приватних перевізників. У документах можна прописати будь-що: обов’язкову наявність великогабаритних автобусів, конкретний колір транспортних засобів чи навіть уніформу для водіїв. Головне питання в іншому: хто реально зможе і захоче виконувати ці умови?
Змоделюємо цілком ймовірну ситуацію: на конкурс подадуть заявки місцеві приватні перевізники, які не мають у своєму автопарку великих автобусів, а великі гравці з інших регіонів на полтавський ринок просто не зайдуть. За такого сценарію транспортний відділ буде змушений знову повернутися до практики тимчасових договорів, яка діє в місті й зараз.
Те саме стосується й суворих вимог до культури обслуговування. Можна заборонити водіям курити в салоні, вмикати умовний «шансон» чи зобов'язати їх носити форму. Але якщо водій категорично відмовиться від цих правил і просто піде з роботи — ким його замінити? На тлі гострого дефіциту кадрів та темпів мобілізації у комунальній та приватній сферах, це питання стає критичним.
Усе це створює реальний ризик того, що довгоочікуване повернення до прозорих транспортних конкурсів закінчиться черговим «пшиком», а транспортна система міста знову рухатиметься замкненим колом тимчасових компромісів.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»