Чому Полтава не має публічних графіків руху громадського транспорту та не може контролювати роботу приватних перевізників?
Графіки руху більшості полтавських маршруток залишаються закритими для пасажирів. Після запитів до транспортного відділу та КП «Полтаваелектроавтотранс» редакція отримала затверджені розклади перевізників, однак їхня актуальність викликає питання, а можливості контролювати дотримання графіків у громади практично немає.
Відсутність графіків руху громадського транспорту на зупинках Полтави є системною та багаторічною проблемою. На відміну від інших міст, де пасажири звикли бачити чіткі розклади, у Полтаві цієї практики не було ніколи. Навіть наявні електронні табло, які встановлені у центральній частині міста, відображають лише час прибуття найближчих рейсів за GPS. Вони не дають повного розуміння всіх маршрутів, які проходять через конкретну локацію, а пасажири позбавлені можливості переглянути розклад заздалегідь — наприклад, на кілька годин уперед чи на вечірній час
На офіційних ресурсах Полтавської міської ради інформація про розклад руху транспорту в зручному електронному форматі також не оприлюднюється. Наразі дізнатися плановий графік комунальних тролейбусів та автобусів можна хіба що на сайті та в додатку EasyWay або неофіційному проєкті Rozklad.in.ua. Що ж стосується приватних перевізників, то їхні затверджені графіки досі залишалися непублічними.
У відкритому доступі цих даних немає, але можна отримати у відповідь на запит. Щоб отримати повну картину, редакція «Полтавщини» надіслала окремі запити на інформацію до відділу з питань транспортних перевезень та КП «Полтаваелектроавтотранс».
У відповідь транспортний відділ надіслав електронною поштою скан-копії документів, а КП «Полтаваелектроавтотранс» надало стос паперу. Ознайомитися з цими матеріалами можна за посиланням — редакція публікує їх для історії.
Втім, їхня актуальність невідома і можливо вони вже неактуальні. Оскільки більшість цих графіків не оновлювалися роками, фактичний виїзд машин на лінії часто не збігається із зафіксованими на папері годинами.
Характерним прикладом того, як функціонує інформування пасажирів, є розклад руху автобусного маршруту № 53 «вул. Героїв України — Обласна психлікарня» (графік № 1, перевізник ФОП Шевчук Ю.П.). Відповідно до документа, цей розклад був затверджений транспортним відділом ще у травні 2023 року і діє «до проведення конкурсу».
Пересічному пасажиру або гостю міста практично неможливо дізнатися про існування цього рейсу чи переглянути його розклад. Більше того, у паперовому графіку зазначені лише кінцеві зупинки та час відправлення з них (наприклад, 05:20 чи 07:15). Спрогнозувати за таким документом, о котрій годині автобус проходитиме проміжні зупинки — наприклад, вул. Гетьмана Сагайдачного — без детальної схеми маршруту неможливо. Як, наприклад, пасажир-переселенць має здогадатися, що автобус взагалі їде через цю вулицю — питання без відповіді.
Показово, що повна закритість графіків руху є прямим наслідком іншої хронічної проблеми міста — у Полтаві роками не проводяться повноцінні транспортні конкурси. Натомість міська рада продовжує працювати з перевізниками за тимчасовими договорами. Лише навесні цього року виконком оголосив про початок процедури відбору так званого «робочого органу», який у перспективі має підготувати умови для великого конкурсу на обслуговування маршрутів.
Проте, реальних кроків для виправлення ситуації місто не робило роками, адже робота за тимчасовими угодами є банально вигідною для чиновників — вона створює величезне корупційне поле і дозволяє продавати та розподіляти маршрути перевізникам у ручному режимі. Поки цей процес штучно затягується заради збереження тіньових прибутків, легальних важелів впливу на приватників немає.

Якби в місті існував затверджений конкурсний розклад із прописаними санкціями, а самі графіки були оприлюднені на кожній зупинці, пасажири та профільний відділ могли б чітко фіксувати порушення. Це дозволило б висувати жорсткі претензії перевізникам за самовільну зміну інтервалів, невиїзд на лінію або передчасне сходження з рейсів. Наразі ж зафіксовані у сканах та паперах графіки залишаються ні до чого не зобов'язуючою формальністю, а громада повністю позбавлена можливості контролювати якість перевезень.
Питання відсутності графіків та контролю за перевізниками постає особливо гостро на тлі чергового обговорення підвищення тарифів на проїзд. Перевізники пропонують підвищити вартість проїзду у маршрутках до 20 грн при оплаті карткою та до 25 грн — готівкою. Проте пасажирам абсолютно не зрозуміло, за що саме вони мають платити більше, якщо у місті немає навіть затверджених та оприлюднених графіків руху.
У нашому нещодавньому сюжеті «Куди котиться Полтава» ми вже нагадували про виступ депутата Вадима Ямщикова на комісії, де він також визнав, що до приватників є серйозні запитання щодо недотримання інтервалів руху та технічного стану автобусів. Однак дієвого механізму впливу на приватний бізнес місто досі не має. На відміну від європейської практики, де муніципалітети платять компаніям за чітко виконаний кілометраж згідно з контрактом, полтавські приватники працюють за принципом заробітку на пасажиропотоці. Через це у вечірні години транспорт на маршрутах майже зникає, адже возити поодиноких пасажирів їм невигідно.
Ситуацію міг би частково виправити комунальний транспорт, але його випуск на лінії залишається критично малим. Через низькі зарплати в КП «Полтаваелектроавтотранс» бракує водіїв: замість заявлених у дописах Катерини Ямщикової понад 55 тролейбусів, у години пік на все місто виїжджає до 40 одиниць, а у вихідні — менше ніж 30.
Наразі у відділі цифровізації Полтавської міськради обіцяють зобов'язати транспортний відділ та ПЕАТ публікувати всі дані про рух виключно в машиночитаному форматі. Це має дозволити у перспеківі налагодити автоматизовану онлайн-публікацію актуальних розкладів усіх маршрутів на офіційних ресурсах громади.
Поки єдиного офіційного цифрового розкладу немає, мешканці змушені відстежувати рух транспорту в реальному часі за допомогою GPS-навігації у сторонніх додатках. Проте цей спосіб є нестабільним, оскільки під час повітряних тривог через роботу засобів РЕБ моніторинг часто вимикається.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»