Кожна третя гривня вкрадена: збитки у справі Затуринського меморіалу зросли до 15 млн грн, кількість фігурантів — до шести осіб
Офіс Генерального прокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо розкрадань бюджетних коштів під час облаштування сектору почесних поховань захисників України на Затуринському кладовищі у Полтаві. Сума збитків сягнула понад 15 млн грн, а на лаві підсудних опинилися шестеро осіб.
У лютому-березні правоохоронці повідомляли про підозри фігурантам, оцінюючи завдані міському бюджету збитки у 8,2 млн грн. Після завершення досудового розслідування сума офіційно встановлених збитків зросла майже вдвічі — до понад 15 мільйонів гривень.
Загалом за договорами з КП «СК ПРО» (у 2023 році) та управлінням ЖКГ (у 2024 році) підрядник отримав близько 41,5 млн грн. Встановлені збитки у 15 млн грн означають, що шляхом завищення цін на будівельні матеріали, вироби та меморіальні елементи фігуранти привласнили понад 36% від виплаченої суми. Тобто кожна третя бюджетна гривня була привласнена.
За даними слідства, завищення цін стосувалося облаштування 114 місць поховань загиблих військовослужбовців. Йдеться про бетонну плитку, гранітні цоколі, плити, лампадки, лавки, прапори та індивідуальні стели з постаментами.
«Архітектори» та виконавці схеми: хто опинився на лаві підсудних
Крім того, розширилося коло обвинувачених. Якщо раніше повідомлялося про трьох фігурантів, то зараз обвинувальний акт скеровано щодо шести осіб:
- Олександр Артемов, директор компанії-підрядника «Грандбуд+». За версією слідства, він завищував вартість матеріалів та підписував документи з недостовірними даними, на підставі яких перераховувалися кошти. Його обвинувачують у привласненні коштів та службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України).
- Ілля Латкін, власник полтавського підприємства з виробництва бетону, який постачав матеріали.
- Партнер власника бетонного заводу (нова особа у переліку слідства).
- Максим Крисько, колишній посадовець департаменту ДАБІ у Полтавській області, який виступав консультантом схеми.
- Двоє підприємців, які виготовляли меморіальні елементи та підробляли документи.
Іншим п’ятьом учасникам, окрім Артемова, інкримінують пособництво у привласненні коштів, а двом підприємцям — додатково підроблення документів.
Щодо екскерівника комунального підприємства «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» Рамазі Заркуа, який був замовником робіт на першому етапі у 2023 році, то матеріали стосовно нього були виокремлені в окреме провадження раніше.
Мільйонні застави та політичний слід
Ключові фігуранти цієї справи наразі перебувають на волі. На початку березня Шевченківський райсуд Полтави визначив для них запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою застав, які загалом перевищили 20 млн грн.
За Олександра Артемова заставу у майже 4 млн грн внесло ТОВ «Грандбуд+». За Іллю Латкіна та Максима Криська понад 16 млн грн застави сплатив полтавський підприємець Володимир Сергієнко.
Укладання перших договорів на будівництво меморіалу відбулося у період, коли сфера ЖКГ та ритуальних послуг у Полтаві перебувала у сфері політичної відповідальності партії «За Майбутнє».
Повернення коштів та майбутнє меморіалу
Під час досудового розслідування правоохоронцям вдалося забезпечити відшкодування майже 12 млн грн до бюджету.
Подальшу долю обвинувачених вирішуватиме суд. Саме будівництво на Затуринському кладовищі зупинено через припинення оплат. Надалі міська влада планує провести всеукраїнський архітектурний конкурс для розробки нової концепції меморіалу одразу на кількох секторах кладовища.
Замість висновку: хто залишився за кадром?
Попри те, що збитки вдалося частково компенсувати, а кількість фігурантів справи зросла до шести осіб, називати це розслідування вичерпним зарано. Очевидно, що воно є неповним і б’є переважно по виконавцях. На лаві підсудних досі бракує ключових елементів цієї системи. По-перше — усім відомих депутатів, які були реальними ініціаторами та кураторами розкрадання коштів. По-друге — проєктувальників та експертів, які вкотре залишилися поза увагою правоохоронців. Без їхньої безпосередньої участі технічно неможливо було б закласти та легалізувати у кошторисах настільки завищені ціни.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»