Мапа безбар’єрності: як жителі Полтави можуть впливати на доступність міста

Громадяни можуть повідомляти про відсутність засобів безбар’єрності або інші порушення на конкретних об’єктах через Мапу безбар’єрності. Для цього потрібно обрати Полтавську область, населений пункт та відповідний об’єкт і надіслати повідомлення. Ця функція розташована внизу ліворуч — під інформацією про наявність або відсутність засобів доступності на об’єкті.

26 лютого на засіданні Ради безбар’єрності Полтавської громади заступниця начальника обласного управління містобудування та архітектури Антоніна Ільїна розповіла, що за новим законодавством до створення безбар’єрного простору долучаються не лише органи влади, а й жителі громади, підприємці та суди.

«На моїй пам’яті з 2012 року було лише два випадки, коли люди з інвалідністю подали позови до суду через те, що їм не забезпечили засоби безбар’єрності, і ці люди виграли процес.

Сьогодні закон України дає право кожному громадянину подавати позови до суду через дискримінацію його прав і свобод. Також у нас є адвокатські контори, які очолюють люди з інвалідністю — і в Харкові, і в Івано-Франківську — які готові надавати супровід таким позовам», — зазначила посадовиця.

Антоніна Ільїна розповіла, що створення доступних просторів наразі є наднагальним, адже за рік на Полтавщині чисельність людей з інвалідністю збільшилася на 10 %, з яких понад половину становлять чоловіки:

«Прикро говорити, що мої колеги-архітектори, коли проєктують, не переймаються цими проблемами (безбар’єрністю — ред.) або не розуміються на цих питаннях. Але, як кажуть, піди запитай — і тобі скажуть. Проте не ходять і не питають.

Ми сьогодні пропагуємо інклюзивне проєктування — тобто залучення людей до оцінки рішень ще до того, як документація проходить експертизу.

Знову ж таки — перша міська лікарня. Так хвалилися, що там зробили ремонт, що тепер охайні палати. Пацієнти лежать зі спицями в ногах, а туалет не пристосований: немає за що триматися, висота не та. З туалетів треба починати і рухатися назовні, а не навпаки.

Це роблять не тільки для ветеранів та людей, які пересуваються на кріслах колісних або погано бачать чи не чують. Ми це робимо для наших батьків. Зрештою, ми це робимо для самих себе — нам сьогодні вже 50 років і більше, і завтра ми будемо шукати той поручень чи ту кнопку, яку хтось полінувався зробити або подумав, що це не дуже важливо».

Цього року законодавство суттєво розширює участь громадян у створенні безбар’єрного простору. Якщо раніше це вважалося переважно державною ініціативою, то нові норми 2026 року фактично закріплюють прямий вплив жителів громад на формування міського середовища.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів, громадяни тепер можуть брати участь у проєктуванні інфраструктури. Зокрема, під час розробки «безбар’єрних маршрутів» активісти стають обов’язковими учасниками робочих груп. Місцева влада більше не може затвердити такий маршрут без консультацій із маломобільними групами населення. Також мешканці можуть ініціювати аудит існуючої інфраструктури, звернувшись із відповідними запитами до міської ради.

20 січня 2026 року набув чинності Закон № 4212-IX. Він зобов’язує Верховну Раду, Кабінет Міністрів та органи місцевого самоврядування забезпечувати онлайн-трансляції засідань, що стосуються політики безбар’єрності.

«У нас є постанова № 303, яка під час воєнного стану накладала мораторій на планові й позапланові перевірки архітектурно-будівельного контролю. І все завмерло — ніхто нічого не робить, а те, що роблять, — не перевіряють.

Сьогодні цю постанову змінили. Тепер Державна інспекція містобудівного контролю має право проводити планові й позапланові перевірки на об’єктах, які реалізуються за бюджетні кошти, а також на об’єктах, де здійснюються заходи з облаштування безбар’єрності.

Тобто проводяться моніторингові перевірки з виїздами на місця: перевіряють відповідність або невідповідність виконаних робіт, їхню якість і таке інше», — розповіла заступниця начальника управління містобудування та архітектури Полтавської ОВА.

Закликаючи громадян активніше долучатися до створення доступного простору, Антоніна Ільїна навела приклад будівлі «Дія.Бізнес» у Полтаві. За її словами, початково споруда була запроєктована без ознак безбар’єрності, і вже під час будівництва фахівці просили передбачити елементи інклюзивності.

«Сьогодні моніторинг безбар’єрних об’єктів здійснюється у цифровому форматі. Тобто керівники закладів відкривають в електронному вигляді карту безбар’єрності об’єкта і починають її заповнювати (Всеукраїнська карта безбар’єрності — ред.).

Найкраще те, що ця документація отримує верифікацію громадських організацій людей з інвалідністю. Тобто вони її переглядають. Тому що кожен хвалить своє болото.

У цій ситуації найкраще те, що кожен громадянин, який заходить на цю мапу безбар’єрності, може обрати Полтавську область, натиснути на відповідний кружечок, відкрити анкету й залишити там свій коментар.

Я так хотіла, щоб цей об’єкт (будівля «Дія.Бізнес» у Полтаві — ред.) був абсолютно доступний, виклала фотографії, коли тут була жовта плиточка. Але з’явився коментар, що плитку змило дощем. І ми переробляли цю анкету та писали, що об’єкт не максимально доступний, а частково, тому що плитку змило дощем.

Я вас закликаю: будьте активними, цікавтеся тим, що відбувається. Якщо не знаєте де — дзвоніть, ми вам розкажемо», — зазначила заступниця начальника обласного управління містобудування та архітектури Антоніна Ільїна.

Нагадаємо, 26 лютого на засіданні Ради безбар’єрності Полтавської громади виконувачка обов’язків міського голови Катерина Ямщикова повідомила, що для реалізації другої черги маршруту «Шлях ветерана» планують використати проєкт, розроблений ще у 2018 році, який передбачає реконструкцію вулиці Соборності на відрізку від вулиці Європейської до Соборного майдану. Ця пропозиція є альтернативою оновленню території біля обласної лікарні. Детальніше читайте тут. 

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»